Угорська Асоціація Електрографічного Мистецтва

Аттіла Дора, Сара Барді, Агнес Хааш, Агнес Петер, Естер Ланг на відкритті «Матрікс 2017»

На відкритті виставки Олени Голуб грають музиканти Ханга Олахос, Золтан Сабо Герґелі. 2019

Денес Ружа і Ружина Шпіцер за відеозйомкою. 2017

Виставкова діяльність УАЕМ розпочалась з програмної виставки 19 художиків у серпні 2001 року, експонованої у Б32-Галереї (що по вул. Бартока, 32, Будапешт ), більшість з яких до того складала осередок художньої групи «В’язальники тіней». Серед засновників-учасників, що зареєстрували асоціацію, були талановиті митці Анталь Люкс, Андрас Бохар (1961-2006), Габор Зентай (1976-2016), Агнес Хааш та інші. Вони стали інціаторами проведення регулярних виставок мистецтва нових медіа, яке угорці запропонували називати електрографікою.

Комп’ютернні й цифрові технології, ксерокс та інші привабили митців, що до того практикували у сфері традиційних жанрів ( живописців, графіків, скульпторів і навіть письменників) можливістю інноваційних експериментів. Кожна експозиція асоціації з тих пір являє собою складну мистецьку подію фестивального рівня, оснащену чисельним технічним обладнанням . Щороку виходить поліграфічний супровід виставок «Матрікс», «Агора», «Мега Піксель», «Арт Маркет» та інших, де мистецтвознавці всебічно аналізують практику медіа-художників.

Інсталяція Шандора Батаі на «Матрікс 2017»

Світловий об'єкт Берталана Балінта на «Матрікс 2017». Фрагмент

За двадцять років своєї діяльності УАЕМ пройшла шлях розвитку від камерних мистецьких подій до масштабних, з учасниками декількох поколінь. Звернення митців до нових медіа насичує сучасне угорське й світове мистецтво творами актуального змісту, розширює діапазон візуальної формотворчості.
Починаючи з 2008 року асоціація організовує кожні 2-3 роки фаховий огляд творів, добірка яких має розвиток у значному відрізкові часу. Так виникла серія показів «Історія угорської електрографії» на матеріалах Фонду фотографічного мистецтва та архіву УАЕМ у Будапешті.
Закордонні виставки асоціації демонструють феномен угорської електрографії у взаємодії з європейським та світовим мистецтвом. УАЕМ має теплі стосунки з творчими колективами Національного музею в Белграді , Міжнародного триєнале графіки у Кракові, галерей та музеїв Чехії, Польщі, Румунії, Нідерландів, Фінляндії, Німеччини та ін.
Серія заходів УАЕМ під назвою «Цифрові ефекти в сучасному угорському образотворчому мистецтві» акцентує здебільшого на розвитку особливостей нової художньої мови, як вона сформувала сучасні візуальні зв’язки та співвідношення жанрових змішень протягом останніх десятиліть до сьогодні.

Письменник Феледі Балаж, один з кураторів проєктів асоціації, добре знайомий з майстернями художників різних жанрів, уважно аналізує творчість нового часу. Він згадує, скільки зусиль витрачав художник на традиційні технології, добираючи фарби, пензлі, підрамники, або ж скульптор, що місить глину, вирізає камінь або дерево, або ж графік у виробництві гравюр, офортів, літографій. Письменник описує фізичне навантаження художників як невід'ємну частину цієї професії. Виробництво цифрових зображень набагато комфортніше, тут цивілізація, як і в інших сферах, допомагає перенести фізичнне зусилля на техніку, автомобілі, компютери, роботів тощо. При цьому різко збільшується навантаження інтелектуальне. «Художнику нових медіа необхідно не зупинятися в світі цифрових зображень ні на хвилину, щоб бути постійно в курсі програмного забезпечення, апаратних засобів, пікселів, файлів з усього світу. Але, звичайно, цього не досить! Майстерність комп'ютера не робить творів мистецтва, для цього потрібні творчий геній і талант, вони незамінні».[2]

Доктор мистецтвознавства Едіт Барта вважає важливою місією нових медіа особливе тяжіння до візуального синтезу, що є аналогом ментального, вкрай необхідного для збереження цілісності в умовах деструктивного середовища. «Якщо ми поглянемо на виставку, помітимо вражаючу присутність людини, поставлену в контекст цивілізації та суспільства… Наш мікросвіт містить достатньо елементів і потенціалів, які чекають на синтез. У роботах детально розглядаються питання, що стосуються нашої власної ідентичності, стосунків між тілом і душею та послідовності змін особистості у світлі її власної історії життя.»[3]
Різноманітна тематика експозицій розкриває потенціал творчого самовиявлення кожного художника, основна категорія – вільна. Доброю традицією виставок «Матрікс» та «Агора дігіталіс» стає звапропонована організаторами категорія, присвячена спадщині одного з видатних митців минулого. Чимало медіа-художників знаходять візуальні мости між геніальними прозріннями класиків і гостро емоційними подіями сьогодення. Такими, наприклад, були рядки Лайоша Кашшака «Коні помирають, а птахи відлітають…», надруковані у поетичному збірнику 1922 року, насиченому тривожною атмосферою драматичних переживань перебудови світу, яка не скінчилась донині. [4]
Нові медіа зацікавила й поезія Іштвана Сечені у можливості відтворити стан, коли «Твоя душа високо злітає над тілом» [5]
Відгук знайшла творчість «першого кіберхудожника» Ніколаса Шеффера [6]
Особливий резонанс викликав ювілей великого авангардиста Василя Кандинського. У присвячених йому роботах медіа-митці розвивали закладені ним колористично-конструктивні ідеї. [7]
Українсьські представники міжнародної виставки В. Харченко та О. Голуб свою частину експозиції «Матрікс 2017» демонстрували також в Києві. Преса відмітила різнобічну зацікавленість європейських країн до творчості першого абстракціоніста: «Показово, що біографія генія пов’язана частково з Україною. В Одесі пройшли дитячі та юнацькі роки В.Кандинського (з 1871 по 1885). Стверджують, що сяйво південного сонця й безмежність Чорного моря… увійшли невід’ємною складовою до його духовного скарбу».[8]

Висока технологічнсть комп’ютерного мистецтва органічно узгоджується з «технократичною» тематикою, яку художникам вдалось реалізувати у «Місячному проєкті», насиченому футурологічними фантазіями освоєння Місяця. [9] Втім, медіа-мистецтво опанувало й сакральну царину, піднімаючись над живописною тілесністю. Здається, що тільки складні технології по створенню багатошарової візуальністі здатні до передачі найтонших почуттів й глибинної духовності. Саме такі твори сучасного мистецтва проєкту «Укриття» УАЕМ експонувались на території старовинного Абатства Бенедиктинців угорського міста Паннонгалма, після чого частина з них поповнила колекцію його знаменитого музею. [10]

Більшість митців асоціації є мешканцями Угорщини, проте в її діяльності беруть участь і представники з понад двадцяти інших країн, серед них Німеччина,Франція, США, Японія, Південна Корея, Греція та інші. Окрім постійних членів УАЕМ чимало митців беруть участь у виставках лише зрідка.

Україну в різні часи представляли Олена Голуб, Володимир Харченко, (Київ), Катерина Борцова (Харків), ТиХо! (Львів) та інші.

• Петро Яковенко . Сучасне мистецтво в абатстві бенедиктинців Паннонгалми. Зовнішні справи (UA Foreign Affairs), 2017, №6, ст. 1,64
• Олена Голуб . Куди прямує цифрове мистецтво Києва? // Образотворче мистецтво, 2019, №2, ст.48-49
• Габор Патакі. Олена Голуб та її твори// Образотворче мистецтво, 2019, №4, ст.54-55
• (рос.) Петер Віцаї. До свята запуску першого штучного супутника Землі// Кур'єр, 11 вересня 2020 року.

• Каталог «Матрікс» УАЕМ. 2010, Будапешт(англ.)/(угор.)

• Каталог «Матрікс» УАЕМ. 2012, Будапешт(англ.)/(угор.)

• Каталог «Матрікс» УАЕМ. 2017, Будапешт(англ.)/(угор.)

• Каталог «DIGITÁLIS AGÓRA» УАЕМ. 2015, Будапешт(англ.)/(угор.)

• Каталог «DIGITÁLIS AGÓRA» УАЕМ. 2015, Будапешт(англ.)/(угор.)

• Щорічник «Виставки. Програми» УАЕМ. 2017, Будапешт(угор.)

• Щорічник «Виставки. Програми» УАЕМ. 2019, Будапешт(угор.)

• Генезіс – очима електрографів УAЕМ.Кепірас.Будапешт.2021(угор.)

• Медіа-мистецтво
• Сучасне мистецтво