Відео-арт
Відео-арт — напрямок медіа-мистецтва, в якому для вираження художньої концепції використовуються можливості відеотехніки, комп'ютерного та телевізійного зображення. Як напрям мистецтва у світі з'явився наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років, коли відеотехніка стала доступною кожному, в Україні - наприкінці 1980-х.
Кадр з відео Гліба Вишеславського "Реконструкції".1995
_2003_Video_stills.png.webp)
Відео-інсталяція Тіма Вайта-Собейського, 2003 рік
Відео-арт інсталяція Миріям Тейс "Мальта як метафора" (Сцена: Свято Святого Павла), 2011 рік.
Історія
В історії становлення медіа-мистецтва відео-арт — наймолодший його жанр, який з'являється у 60-70-х рр. ХХ ст. Але найчастіше сучасні теоретики його протоперіодом називають кінематографічні експерименти європейських художників-авангардистів Фернана Леже, Мана Рея, Марселя Дюшана, Сальвадора Далі, здійснені у 20-30-х рр. ХХ ст.[1]
Центри та музеї з відео-артом
- Ars Electronica Centre, Лінц, Австрія
- Центр відеоспостереження та документації La Neomudejar, Мадрид, Іспанія[2]
- Відеопроєкт Демоленда, Луїс Безета, Сантандер, Іспанія
- Edith-Russ-Haus for Media Art, Ольденбург, Німеччина
- Electronic Arts Intermix, Нью-Йорк
- Європейський медіа-арт-фестиваль EMAF, Оснабрюк, Німеччина
- Експериментальний телевізійний центр, Нью-Йорк
- Колекція Гетца, Мюнхен, Німеччина
- Imai — інститут медіа-медіа, Дюссельдорф
- Угорська Асоціація Електрографічного Мистецтва, Будапешт, Угорщина
- Фестиваль Impakt, Утрехт, Нідерланди
- Колекція Джулії Стошек, Дюссельдорф, Німеччина
- Kunstmuseum Bonn, велика колекція відео-мистецтва, Бонн, Німеччина
- LA Freewaves — експериментальний медіа-арт-фестиваль з відео-мистецтва, короткометражних фільмів та анімації; виставки знаходяться в Лос-Анджелесі та розміщені в мережі Інтернет.
- LIMA, колишній Нідерландський медіа-інститут мистецтв / Montevideo, Амстердам, Нідерланди
- Lumen Eclipse — Площа Гарварду, Кембридж
- LUX, Лондон, Велика Британія
- London Video Arts, Лондон, Велика Британія
- Відео-форум НБК, колекція відеоарту, Нойєр Берлінер Кунстверін, Берлін.
- Безперервна художня машина, Нью-Йорк
- Port Actif, Гент, Бельгія
- Фонд Raindance, Нью-Йорк
- REWIND. Дослідницька група раннього британського та італійського відеоарту. Шотландія.
- Screen City Biennial у Ставангері, Норвегія
- Сувеніри з Землі, Арт-ТВ-станція в європейських кабельних мережах (Париж, Кельн)
- Відеоархів Урсула Блікле, Відень, Австрія
- Vtape, Торонто, Канада
- Videoart at Midnigh, кінопроєкт художника, Берлін, Німеччина
- Video Art World, Хамптонс, штат Нью-Йорк
- Video Data Bank, Чикаго, США
- Video Pool Media Art Center, Вінніпег, Канада
- Videonale, Бонн, Німеччина
- VIVO Media Arts Centre, Ванкувер, Канада
- ZKM - Центр мистецтва та медіа Карлсруе, Німеччина
Посилання
Примітки
- Пруденко, Яніна. Ігри з відеокамерою. Перший український відео-арт. Архів оригіналу за 9 листопада 2017.
- LANEOMUDEJAR | Centro de Artes de Vanguardia y Residencia Artística internacional. www.laneomudejar.com (es-ES). Процитовано 16 лютого 2018.
Джерела
- Г.А. Вишеславський , О.Є.Голуб. Медіа-арт. //Енциклопедія Сучасної України // К.:І н-т енциклопед. дослідж. НАН України. 2018. – Т. 20. С.26-27, 331.
- Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О.. Медіа-арт. // Термінологія сучасного мистецтва//Paris-Kyiv, Terra Incognita, 2010, —ст.189-196. ISBN 978-966-96839-2-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.