Угорський форинт

Форинт Людовіка I Угорського (1342—1382)

Форинт Матяша I (1458—1490)

Назва валюти походить від міста Флоренція, де з 1252 року карбувалися золоті монети, котрі називалися золотий флорин (італ. fiorino d’oro). В Угорщині флорентинус (пізніше форинт), що також базувався на золоті, використовувався як валюта з 1325 року при владі Карла I Роберта та в інших країнах за його прикладом.

У 1868—1892 роках назва форинт використовувалася в угорській мові як позначення валюти Австро-Угорської імперії, в німецькій же валюта була відома як австро-угорський гульден або австрійський флорин. Цей форинт поділявся на 100 крейцерів (угор. krajcár).

Знову форинт з'явився 1 серпня 1946 року, після гіперінфляції угорського пенге у 1945—1946 роках. Процес контролювався Угорською Комуністичною партією, члени якої посідали відповідні посади в міністерстві, а успіх форинта використовувався для досягнення політичних цілей, зокрема захоплення державної влади комуністами у 1948—1949 роках. Форинт прийшов на заміну пенге за курсом 1 форинт = 4×10²⁹ пенге.

Історично форинт поділявся на 100 філлерів, але останні після поступової інфляції стали непотрібними і вийшли з обігу. Угорська абревіатура для форинта — Ft, що записується після числа з пробілом (наприклад, 15 Ft). Слово філлер (угор. fillér), що позначає меншу вартість для всіх угорських валют з 1925 року, походить від німецького heller. Абревіатура для нього — f, записується в аналогічній формі. Скорочення назви угорського форинта — Ft — вживається через пробіл після вказівки вартості. Скорочення назви філлера — F, написане після числа з пропуском, в даний час практично не вживається в зв'язку з вилученням філерів з обігу.

Після появи у 1946 році форинт залишався стабільним протягом років, але почав знецінюватися з втратою соціалістичною системою економіки своєї конкурентоспроможності в 1970-х та 1980-х роках. Після демократичних змін у 1989-90 роках щорічна інфляція форинта становила приблизно 35 % три роки поспіль, але серйозні ринкові реформи допомогли стабілізувати валюту. З 2000 року порівняно висока вартість форинта (особливо в порівнянні з падаючим курсом долара США та, певною мірою, з євро), стримує промисловість Угорщини, що чітко орієнтована на експорт, від іноземних конкурентів з менш цінними валютами.

В рамках інтеграції Угорщини в ЄС з власною валютою євро, форинт може зникнути найближчим часом, залежно від економічної ситуації. Ситуація така, що Угорщина може стати останньою з десятьох країн, приєднаних до ЄС 2004 року, яка перейде на євро, до якого курс форинта був прив'язаний до 26 лютого 2008 року.

При введенні валюти в 1946 році були наявні монети номіналом 2, 10 та 20 філлерів та 1, 2, 5 форинтів. Срібна монета в 5 форинтів існувала до наступного року, потім була знята з виробництва. У 1948 році пущено в обіг монети в 5 та 50 філлерів, а у 1967-му відновлено 5-форинтову. Далі з'явилися монети в 10 (1971) та 20 форинтів (1982).

Нову серію монет було випущено 1992 року. До неї увійшли монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 та (дещо інша, з 50%-м вмістом срібла) 200 форинтів. В тому ж році припинився випуск монет в 2 та 5 філлерів, а до 1999 року всі філлери були вилучені з обігу. З 1996 року на заміну 100-форинтової монети була випущена нова, біметалічна. Причиною було те, що попередня вважалася завеликою та неприглядною, та її було легко сплутати з двадцяткою.

Срібні монети в 200 форинтів припинили випускатися в 1998 році, через те, що їх номінальна вартість стала занизькою в порівнянні з вартістю матеріалу, монети ж номіналом 1 та 2 форинти знаходилися в обігу до 29 лютого 2008.[2] Загальна вартість покупки при розплаті готівкою округлюється до найближчого числа, кратного п'яти.[3] 15 червня 2009 року замість відповідної банкноти з'явилася нова монета в 200 форинтів[4], виготовлена зі сплаву різних металів.

У 1946 році почався випуск банкнот номіналом 10 та 100 форинтів Національним Банком Угорщини (угор. Magyar Nemzeti Bank). Нова серія якісніших банкнот (10, 20 та 100 форинтів) була введена в 1947-48 роках. У 1953-му додалися 50 форинтів, у 1970-му — 500, пізніше — 1000 (1983) та 5000 (1991).

У період між 1997 та 2001 роками з'явилася нова серія банкнот з переробленим дизайном вартістю 200, 500, 1000, 2000, 5000, 10 000 та 20 000 форинтів. На кожній з них зображено відомого угорського керівника чи політика з одного боку, а з іншого — місце чи подія, пов'язана з ним. Всі купюри містять водяний знак, вкладену вертикальну захисну стрічку та зручні для людей з поганим зором. Банкноти в 100 форинтів та більше захищені вплетеною голографічною захисною стрічкою. Купюри всіх номіналів мають розмір 154 × 70 мм.

Також було випущено пам'ятні банкноти: 1000 та 2000 форинтів до 2000-го року та 500 форинтів на честь 50-ї річниці революції 1956 року (у 2006 році).

Сучасний випуск
Зображення		Номінал	Розміри	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	першого друку	випуску	вилучення
		500 Ft	154 × 70 мм	Коричневий	Ференц II Ракоці	Замок Шарошпатак	2013	2018	Сучасний
		1000 Ft		Синій	Матвій Корвін	Вишеград, фонтан Геркулеса у замку	2005	2017	Сучасний
		2000 Ft		Коричневий	Габор Бетлен	Габор Бетлен та його науковці	1998	2016	Сучасний
		5000 Ft		Бузковий та Зелений	Сечені Іштван	Дьйор-Мошон-Шопрон	1999	2016	Сучасний
		10 000 Ft		Червоний	Стефан I Святий	Естерґом	2014	2 вересня 2014	Сучасний
		20 000 Ft		Червоний	Деак Ференц	стара Палата представників, Пешт	2015	25 вересня 2015	Сучасний

Угорський національний банк використовує плаваючий (ринковий) режим валютного курсу угорського форинта. З початку 2000-х років він має відносно стабільний курс по відношенню до головних валют світу. Так з 2000 по 2017 рік форинт ослаб лише на 2 % відносно долара США та на 21 % відносно євро. Найбільше коливання курсу було зафіксоване у 2008 під час глобальної фінансової кризи.[5][6]

Станом на 18 лютого 2022, валютний курс угорського форинта (за даними НБУ, МВФ та ЄЦБ) становить 11,05 форинтів за 1 гривню, 355,8 форинтів за 1 євро та 313,4 форинтів за 1 долар США.

Графік валютного курсу форинта відносно євро (з 1999 року)

• Угорський національний банк (угор.) -(англ.)