Ужгородська українська богословська академія

Академія розпочала свою діяльність у січні 2002 року з благословіння митрополита Володимира (Сабодана), предстоятеля УПЦ МП у формі приватного вищого навчального закладу освіти під назвою Українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія та була визнана рішенням Священного Синоду УПЦ МП (30.12.1993) і вищим навчальним і науковим закладом УПЦ МП.[1]

На базі академії вперше в Україні створено духовно-навчально-науковий комплекс Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія (вищий духовний навчальний заклад УПЦ (МП)) — Карпатський університет імені Августина Волошина (вищий навчальний заклад системи МОН України), завдяки якому випускники-богослови здобувають одночасно вищу духовну і вищу світську освіту з отриманням відповідно дипломів церковного та державного зразка.[1]

Після упокоєння митрополита Володимира (Сабодана), 23 грудня 2014 Священний Синод УПЦ (МП) під головуванням митрополита Онуфрія (Березовського), який відбувся у Києві, вирішив ліквідувати УУБА, а її ректора заборонити у священнослужінні.[2] Головною причиною гонінь з боку Російської Православної Церкви та нового керівництва УПЦ Московського патріархату проти архімандрита Віктора (Бедя) стало проведення ним тривалої та послідовної церковної політики щодо необхідності відновлення правдивої історії церковного будівництва Української Церкви, необхідності дієвого подолання розділення серед українських християн та здобуття автокефалії української Православної Церкви за участі Матері-Церкви Константинопольського патріархату.

Архімандрит Віктор (Бедь) заявив, що вважає рішення Священного Синоду УПЦ МП від 23 грудня 2014 року нечинними, оскільки не перебуває в юрисдикції УПЦ МП, а є кліриком Лангадської митрополії Елладської Православної Церкви (Греція). Надалі, на запити Московської патріархії та київської митрополії УПЦ МП, Елладська Православна Церква у 2015 році підтвердила факт належності архімандрита Віктора (Бедя) до кліру Лангадської митрополії ЕПЦ (2013 - 2014) та його подальше перебування в духовному сані архімандрита з усіма правами священнослужіння. Також на його думку Священний Синод УПЦ МП не мав повноважень приймати рішення щодо ліквідації навчального закладу, оскільки академія не створювалась УПЦ МП, а була тільки нею визнана на базі приватного вищого навчального закладу.[3]

Після виходу за штат Лангадської митрополії Елладської Православної Церкви та отримання офіційної відпускної грамоти, архімандрит Віктор (Бедь) 3 червня 2015 року увійшов до кліру Української Автокефальної Православної Церкви та був призначений адміністратором Карпатської єпархії УАПЦ. У серпні 2015 архімандрита Віктора (Бедя) було обрано на посаду єпископа Мукачівського та Карпатського, керуючого Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви.[4] Таким чином у підпорядкування УАПЦ перейшов і очолюваний ним навчальний заклад.[5]

Після об'єднавчого собору українських православних церков наприкінці 2018 УУБА стала навчальним закладом Православної церкви України.[6]

Чимало колишніх працівників УУБА прийняло священний сан. Серед них: колишній керуючий справами та проректор з адміністративної роботи Шутко Федір Олексійович (диякон з 2013 року), протоієрей Роман Бобай, архімандрит Антоній (Хвіц), протоієрей Юрій Кадар, ієрей Крістіян Рущак, протодиякон Іван Жабляк, ієромонах Гліб (Казмірук), ієромонах Ігор (Богдан), ієреї Володимир Лушпин, Анатолій Натолочний, Василь Осадчук, диякони Ростислав Мельник, Владислав Ряшко, Михайло Ряшко, Федір Копинець, керівник прес-служби УУБА-КаУ ієрей Ковальчук Ігор Андрійович, диякони академічного храму Іван Ковач, Василій Лембей, Ярослав Шелельо, Віталій Апшай.

Функцію академічного храму спочатку виконувала Преображенська церква м. Ужгорода, але згодом академічним став новозбудований Андріївський храм.

Духівниками академії служили священики Іоанн Моланич (настоятель академічного храму до 2009 року), Євгеній Шелевій, а надалі - сам Бедь, як настоятель академічного храму.

Силами УУБА видавалася газета «Срібна Земля» (з тематичними сторінками УУБА та КаУ), яка на даний час перетворилася в друкованого видання в інтернет-газету.

• Віктор (Бедь) - до 2019 року.
• В.о. ректора академії — мирянин Олексій Пайда (короткочасно здійснював ці функції у 2019 році) [7]
• Постійним ректором Ужгородської української богословської академії 26 травня 2019 року був призначений професор, протоієрей Урста Сергій Васильович (уродженець села Осій Іршавського району), слухач Національної академії державного управління при Президентові України (з 2018 року), перед тим - перший проректор УУБА, про його призначення керівником академії було внесено запис у базу даних ЄДРПОУ від 27 травня 2019 року [8] Однак, через виїзд протоієрея Урсти та його матушки Урсти-Шлайєр Катерини Едуардівни на постійне проживання за межі України, ректором академії вже з літа 2021 року знову згадується Віктор (Бедь).
• Посаду проректора УУБА, відповідального за наукову діяльність, також займали відомі науковці-богослови України. Зокрема, у 2007-2009 роках цю посаду займав диякон Олександр Монич, паралельно у цей же період, з 8 січня 2008 року - редактор "Кирило-мефодіївського академічного листка". Монич нині служить священиком УПЦ-МП.
• У 2006-2009 роках посаду проректора з богословської науково-дослідної роботи займав протоієрей Олександр Гук.
• У 2008-2012 роках проректороами УУБА згадуються архимандрит Гавриїл (Кризина), нині єпископ ПЦУ, та архимандрит Василій (Садварій Василь Васильович).
• У 2009-2012 роках згадується проректор з наукової та методичної роботи Ужгородської Української Богословської Академії, професор ігумен Євфросин (Білаш Олександр Володимирович).
• Проректорами з питань представницької роботи були архімандрит Гавриїл (Кризина) до 2010 року, та Олена Шимко - в 2010-2011 роках, з 2011 року згадується, як проректор з координаційної роботи та дистанційної форми навчання.
• У 2010-2012 роках посаду проректора з богословської науково-дослідної роботи займав ігумен Арсеній (Бочкарь Андрій Олександрович), а посаду проректора з наукової та методичної роботи займав спочатку Євгеній Гайданка, а згодом Сергій Урста.
• У 2010 році було введено посаду першого проректора УУБА. У 2020-2012 роках, як перший проректор університету та академії, згадується директор інституту богослов’я, філософії та аналітики професор Майя Георгіївна Артьомова.
• У 2012 році посаду першого проректора УУБА зайняв мирянин Сергій Урста, який у 2016 році прийняв сан священика УАПЦ.
• Після переходу Урсти на посаду ректора УУБА, уже з жовтня 2020 року в джерелах згадується новий перший проректор УУБА - протоієрей Смолін Олександр Олександрович, вихідець з м. Алушта в Республіці Крим. [9] Але вже 6 жовтня 2021 року протоієрей Олександр Смолін виведений із кліру Мукачівсько-Карпатської єпархії у зв’язку із переїздом за межі Закарпатської області. [10]
• Станом на 19 жовтня 2021 року, на посаді виконуючого обов'язки ректора Ужгородської української богословської академії згадується протоієрей Гал Юрій Юрійович, референт Управління Мукачівсько-Карпатської єпархії Православної Церкви України, священнослужитель кафедрального храму апостола українського Андрія Первозваного у м. Ужгород. [11] Юрій Гал родом з містечка Перечин, у 2008-2014 роках закінчив римо-католицьку духовну семінарію у м. Городок Хмельницької області. Свячення пресвітерату він отримав 24 жовтня 2015 року в кафедральному соборі св. Мартина в Мукачеві. Згаданий, як вікарій парафії св. Йоана Непомуки у Рахові, з обслуговуванням храму у м. Солотвин, але через конфлікт з деканом Ласлом Микуляком залишив юрисдикцію Римо-католицької церкви, вступив у православний церковний шлюб та приєднався до ПЦУ.

За роки існування академії в ній працювали відомі свяoеннослужителі УПЦ-МП та пізніше ПЦУ.

У 2007 році рішенням Спеціалізованої Вченої Ради науковий ступінь доктора філософії в галузі освіти присвоєно першому проректору Карпатського Університету ім. А. Волошина Артьомовій М.Г. за дисертаційне дослідження на тему “Концептуальні засади створення моделі духовно-навчально-наукового комплексу “Ужгородська Українська Богословська Академія імені святих Кирила і Мефодія – Карпатський Університет імені Августина Волошина” в умовах виникнення глобальної цивілізаційної суперсистеми, збереження макрохристиянського світу, розвитку православної цивілізації” та науковий ступінь доктора Богослов’я — архімандриту Герману (Ледіну) (Липецька і Єлецька єпархія Руської Православної Церкви) за дисертаційне дослідження на тему: “Два образи монашеського подвигу згідно святоотеческій спадщині преподобних Йосифа Волоцького і Ніла Сорського”.[12]

Як повідомляв Бедь: "26 октября 2008 года публично защищали докторские диссертации ученые-богословы из Российской Федерации: председатель Миссионерского отдела Ярославской Епархии РПЦ, первый проректор Ярославской духовной семинарии, доктор философских наук, профессор, игумен Серапион (Митько) на соискание научной степени доктора богословських наук; автор, рецензент Синодального отдела Русской Православной Церкви – Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», секретарь редакционного совета научного журнала «Вестник церковной истории», исполняющий обязанности наместника Свято-Успенского Липецкого мужского монастыря РПЦ, кандидат исторических наук, игумен Митрофан (Шкурин) и эконом Тульской епархии РПЦ, наместник Богородичного Пантелеимонова Щегловского епархиального мужского монастиря в г. Туле, кандидат богословия, архимандрит Клавдиан (Ларьков) на соискание научных степеней докторов боголовия".

Ряд представників професорсько-викладацького корпусу Київських духовних академії та семінарії здобули наукові ступені докторів богослов’я Ужгородської української богословської академії і надалі викладають в КДАіС, зокрема це професор-архімандрит Нестор (Соменок), доцент-протоієрей Дмитро Денисенко, доцент-ігумен Арістарх (Лєбєдев), доцент-протоієрей Володимир Савел’єв, викладач-протоієрей Діонісій Мартишин.

Рішенням Вченої ради Київської духовної академії від 26 грудня 2006 року архієпископу Анатолію (Гладких) присвоєно науковий ступінь кандидата богослов’я, а рішенням Спеціалізованої вченої ради Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія від 29 листопада 2007 року шляхом нострифікації – науковий ступінь доктора філософії (в галузі богослов’я). [13]

На даний час в УУБА працюють наступні професори:

– протоієрей Сергій Урста, доктор богословських наук, професор Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії Української Православної Церкви (Православної Церкви України);

– Євген Нікольський, доктор богословських наук, доктор філологічних наук, професор Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії Української Православної Церкви (Православної Церкви України);

– Майя Артьомова, доктор філософських наук, професор, директор НДІ філософії, богослов’я та аналітики Карпатського університету імені Августина Волошина, професор Ужгородської української богословської академії Української Православної Церкви (Православної Церкви України);

– Олена Шимко, доктор богословських наук, професор Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії Української Православної Церкви (Православної Церкви України);

– Іван Хланта, доктор богословських наук, доктор мистецтвознавства, професор Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії Української Православної Церкви (Православної Церкви України);

– Марія Жабляк, доктор педагогічних наук, професор, директор НДІ української духовної культури Карпатського університету імені Августина Волошина, професор Ужгородської української богословської академії Української Православної Церкви (Православної Церкви України);

– Михайло Басараб, доктор філософії в галузі історії, професор Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) - учений секретар разової спеціалізованої вченої ради, та з 2020 року завідувач кафедри богослов’я, філософії та гуманітарних наук УУБА.

[14]

На 2011 рік до складу академії входили наступні кафедри:

• кафедра класичних та сучасних літературних мов (засновник - Олена Шимко);
• кафедра філософії та гуманітарних наук (засновник - Халамендик Вікторія Борисівна та Хоменко Тетяна);
• кафедра біблеїстики та теоретичного богослов’я (засновник - Сергій Урста);
• кафедра історії Церкви та держави (засновники - ієромонах, нині архімандрит Арсеній (Бочкарь) і Надія Товтин);
• кафедра практичного богослов’я, церковного мистецтва та співу (засновник - архімандрит Василій (Садварій), невдовзі ліквідована);
• кафедра державного та канонічного права (засновник - Віктор Бедь).

29 серпня 2011 року було проведено реорганізацію академії.факультетів та кафедр, а саме:

1. Ліквідовано факультети Богословсько-філософський та Філософії та економіко-правових наук та на їх базі створено такі факультети та відділення:

– Факультет богослов’я та філософії;

– Юридичний факультет;

– Фінансово-економічний факультет;

– Психологічний факультет;

– Відділення підготовки молодших спеціалістів.

2. Реорганізовано та перейменовано кафедри:

1) Кафедри Бібліїстики і теоретичного богослов’я та Історії церкви, практичного богослов’я та церковного музичного мистецтвознавства реорганізовано в кафедри:

– Бібліїстика та теоретичне богослов’я;

– Історія церкви та держави;

– Практичного богослов’я, церковного мистецтва та співу.

2) Кафедру Державного та канонічного права реорганізовано в кафедри:

– Теорія та історія держави і права;

– Державне та канонічне право;

– Матеріальне та процесуальне право.

3) Кафедру Фінансів та економіки реорганізовано в кафедри:

– Фінанси і кредит;

– Економіка.

4) Кафедру Психології та педагогіки реорганізовано в кафедри:

– Загальна та соціальна психологія;

– Практична психологія та педагогіка.

5) Кафедру Філософії та гуманітарних наук залишено без змін.

3. Затверджено найменування факультетів у складі кафедр:

1) Факультет богослов’я та філософії у складі кафедр:

– філософії та гуманітарних наук;

– бібліїстики і теоретичного богослов’я;

– історії церкви і держави;

– практичного богослов’я, церковного мистецтва та співу.

2) Юридичний факультет у складі кафедр:

– теорії та історії держави і права;

– державного та канонічного права;

– матеріального та процесуального права.

3) Фінансово-економічний факультет у складі кафедр:

– фінансів та кредиту;

– економіки;

– інформаційних технологій та аналітики.

4) Психологічний факультет у складі кафедр:

– класичних та сучасних літературних мов;

– загальної та соціальної психології;

– практичної психології та педагогіки.

Усім кафедрам надано загальноакадемічний та загальноуніверситетський статус. [15]

• Православна церква України