Кондратенко Олександр Вікторович

Народився і прожив все своє життя в смт Станично-Луганське. Випускник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка (на час випуску — Луганського педагогічного інституту при Східноукраїнському університеті). Випускник ЛДПІ 1997 р. за спеціальністю «біологія та географія»[1].

Працював в сільській школі в с. Герасимівка[2] Станично-Луганського району Луганської області, потім — в Луганському природному заповіднику НАНУ. Закінчив аспірантуру при Інституті зоології НАНУ під керівництвом І. Загороднюка. Після захисту дисертації перейшов на роботу в Луганський національний педагогічний інститут, де і працював до кінця життя.

Чіткі і ясні плани на докторантуру, нові наукові дослідження і подальшу педагогічну практику були обірвані трагічною смертю 30 грудня 2004 року.

Похований в Станиці Луганській.

Науковими дослідженнями займався з першого курсу навчання в інституті, чому сприяло знайомство з відомим луганським орнітологом Віталієм Вєтровим. Надалі, захопившись вивченням живлення сов, жертвами (поживою) яких були переважно дрібні ссавці, перейшов на вивчення дрібних ссавців (гризунів і землерийок). Дипломну роботу готував по гризунах Луганської області. Працюючи вчителем, займався вивченням фауни майже виключно шляхом проведення маршрутних екскурсій та вивчення вмісту сов'ячих пелеток.

Надалі, при переході на роботу в Луганський природний заповідник цілком присвятив себе вивченню фауни та екології хребетних тварин, досліджуючи впродовж всіх років роботи в заповіднику всі його відділення — Стрільцівський степ, Провальський степ і Придінцівську заплаву. Маючи надзвичайно товариський характер і унікальні здібності швидко знаходити спільні інтереси з іншими фахівцями, часто відвідував інші заповідні території та об'єкти східних областей України: Святі Гори, Крейдяну Флору, Кам'яні Могили, Хомутівський Степ, Кремінські ліси. Завдяки цьому, а найбільше завдяки унікальній працелюбності, йому вдалося зібрати унікальний матеріал щодо складу фауни і особливостей екології (рівні чисельності, біотопи тощо) багатьох видів тварин цих заповідників.

З ім'ям Олександра Кондратенка пов'язані знахідки двох нових для фауни України видів ссавців — мишівок темної і донської — Sicista severtzovi та Sicista strandii (остання назва запропонована саме ним), перші та вперше підтверджені (до того сумнівні) для сходу України знахідки низки інших видів ссавців, птахів і комах. Серед них — кажани нічниця війчаста (Myotis nattereri) та нетопир білосмугий (Pipistrellus kuhlii), гризун норик підземний (Terricola subterraneus) та інші.

Олександр був активним учасником всіх щорічних зібрань Українського теріологічного товариства — Теріологічних шкіл-семінарів. Одну з них організував і провів сам (звісно, за сприяння багатьох колег і друзів, але за своєї надзвичайної викладки) у заповіднику «Провальський степ»: ця школа мала назву «Ссавці відкритих просторів» (2000) і зібрала рекордну для подібних зібрань кількість учасників — понад 80. За матеріалами цього зібрання було впорядковано окреме видання «Теріологія в Україні 2001», опубліковане як спеціальний випуск журналу «Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологічні науки» (2002, № 1 (45). 241 с.).

Дисертація О. В. Кондратенка мала назву «Мікротеріофауна Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів» і була захищена за спеціальністю 03.00.08 в Інституті зоології ім. Івана Шмальгаузена НАН України (Київ) 27 травня 2003 р.

Олександр величезну увагу приділяв дослідженням фауни Донецько-Донських (Старобільських) степів і басейну Сіверського Дінця. Мав величезний досвід організації і проведення комплексних експедицій з колегами-зоологами і ботаніками. Цікавився і мав наукові доробки у вивченні дуже різних груп тварин (птахи, ссавці, плазуни, комахи) з особливою увагою до раритетів та видів, поширення яких обмежене в Україні переважно східними областями.

Значну увагу приділяв вивченню не тільки степових фауністичних комплексів, але й фауни Придінців'я. У 2000–2001 рр. був учасником унікальної за тематикою і довжиною маршруту експедиції у пошуках рідкісних видів ссавців, зокрема хохулі і кажанів. За результатами цих двох експедицій було видано низку важливих публікацій, у тому числі виявлено два нових для фауни Придінців'я види кажанів — нічницю війчасту та нетопира пігмея. У той же час обстеження заплавних озер, в яких раніше мешкала хохуля, показало цілковиту відсутність будь-яких доказів існування цього раритетного виду на Дінці.

Олександр Кондратенко був фаховим колектором зоологічних зразків, і чимало колег мали можливість досліджувати зразки, які їм передавав Олександр: як на замовлення колег, так і для уточнення власних визначень і, врешті, поповнення відомостей про склад фауни. Велику частку зразків дослідник готував для передачі в зоологічні музеї: препарував, етикетував, робив визначення. Зібрані ним матеріали були використані в дослідженнях як арахнологів (кліщі, павуки), так і ентомологів (джмелі, метелики тощо), іхтіологів, герпетологів, теріологів.

Колекційні зразки ссавців, яким приділялася найбільша увага, після дослідження передавалися в різні зоологічні музеї. Зокрема, зібрані Кондратенком зразки зберігаються у фондових колекціях Зоологічного музею ім. Б. Дибовського (Львів), Зоологічного музею ім. М. Щербака (ННПМ НАНУ, Київ), Зоологічного музею Луганського національного університету.

В колекції Зоомузею ЛНУ зберігається, зокрема, потужна остеологічна колекція дрібних ссавців, зібрана О. Кондратенком в різних куточках Луганщини та Донеччини під час проведення досліджень за темою кандидатської дисертації. Її загальний опис представлено у праці С. Заїки (2008).

Після захисту дисертації Олександр перейшов на роботу в Луганський педагогічний університет, де став асистентом нещодавно створеної кафедри садово-паркового господарства та екології. Саме з його ім'ям пов'язано успішне проходження кафедрою акредитації зі спеціальності «екологія», і весь колектив бачив Олександра майбутнім завідувачем кафедри.

За час роботи в університеті Олександр Вікторович створив потужне об'єднання студентів і викладачів, що мало назву Еколого-туристичний клуб «Корсак» (згодом — Лабораторія «Корсак»). За два роки своєї діяльності куратором цього клубу дослідник залучив до наукової роботи багатьох молодих науковців, частина з яких згодом стала аспірантами академічних інститутів (Сергій Глотов, Сергій Заїка, Оксана Приходько, Віталій Бондарев) і провідними фахівцями екологічних, лісогосподарських і мисливських організацій і установ Луганщини (Віталій Клюєв, Данило Максименко, Олександр Рєзнік).

Олександр Кондратенко є автором 63 наукових статей і тез доповідей. Всі в галузі зоології (переважно орнітологічні та теріологічні праці). Повна бібліографія наукових праць дослідника є на сайті Теріологічної школи[3]. Там само можна знайти електронні версії більшості публікацій дослідника.

Найважливіші наукові праці О. В. Кондратенка:
_____________________________________________

_____________________________________________

Пам'яті Олександра Вікторовича присвячено окремий випуск в серії «Праці Теріологічної школи», що має назву «Теріофауна сходу України» (2006). У цьому випуску вміщено найважливіші теріологічні публікації Олександра Вікторовича і праці цього найближчих колег за темами і напрямками, яким дослідник приділяв найбільшу увагу.

Пам'яті Олександра Кондратенка присвячено XII Теріологічну школу-семінар, проведену в Луганську в університеті, де він колись вчився і де працював останні два роки свого життя.

• Дослідники природи сходу України
• Теріологічна школа
• Лабораторія "Корсак"

• Заика С. Коллекция млекопитающих Александра Кондратенко в зоомузее Луганского национального университета // Сучасний музей. Наукова й експозиційна діяльність. Матеріали наукової конференції, присвяченої 145-й річниці заснування Крайового музею в Чернівцях (15 травня 2008 р.) / За ред. І. В. Скільського. — Чернівці: Видавництво «ДрукАрт», 2008. — С. 144–145.
• Зізда Ю., Дулицький А., Приходько О. XII Теріологічна школа-семінар «Синантропія ссавців та фауна урбоекосистем» // Теріофауна сходу України. Пам'яті Олександра Кондратенка / Під ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2006. — С. 344–347. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 7).
• Приходько О., Рєзнік О. Пам'ятні події та видання, пов'язані з Олександром Кондратенко // Теріофауна сходу України. Пам'яті Олександра Кондратенка / Під ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2006. — С. 340–343. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 7).
• Теріологічна школа: пам'яті наших колег // Теріологічна школа: вебсайт Українського теріологічного товариства
• Спогади про Олександра Кондратенка // Теріофауна сходу України. — Луганськ, 2006.
• Теріофауна сходу України. Пам'яті Олександра Кондратенка / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2006. — 352 с. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 7).
• Парнікоза Іван. Перлина Подонцов'я (Присвячується світлій пам'яті Олександра Кондратенка) // Природа України: http://pryroda.in.ua/blog/perlina-podoncovya/

• світлина О. В. Кондратенка
• Форощук В. П., Кондратенко А. В. Луганский природный заповедник // Информационный портрет Луганского региона
• Форощук В. П., Кондратенко А. В. Власть и охрана природы // Виртуальный Луганск