Ульф фон Ейлер

Ульф Сванте фон Ойлер (швед. Ulf Svante von Euler; народився 7 лютого 1905 року, в Стокгольмі, Швеція — помер 9 березня 1983 року) — шведський фізіолог та фармаколог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1970 року «за відкриття, що стосуються гуморальних передавачів у нервових закінченнях і механізмів їхнього зберігання, виділення та інактивації». Ейлер відкрив простагландин, піперидин та норадреналін.

Ульф Сванте фон Ейлер
швед. Ulf Svante von Euler
Народився 7 лютого 1905(1905-02-07)
Стокгольм, Швеція
Помер 9 березня 1983(1983-03-09) (78 років)
Стокгольм, Швеція[1]
Поховання цвинтар Солнаd[2]
Країна  Швеція
Діяльність фармаколог, фізіолог, нейронауковець, фармацевт, хімік, лікар
Alma mater Каролінський Інститут
Галузь фізіологія
Заклад Каролінський Інститут
Посада професор
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[3] і Національна академія наук США
Батько Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін[1]
Мати Астрід Клеве[4][1]
Брати, сестри Karin Stolped і Georg von Eulerd
У шлюбі з Dagmar Cronstedtd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1970)

 Ульф фон Ейлер у Вікісховищі

Родинні зв'язки

Ульф фон Ейлер є сином Ганса фон Ейлер-Хельпіна — члена Королівської шведської академії наук, іноземного члена АН СРСР. Також він є нащадком великого математика Леонарда Ейлера.

Посилання

Примітки

  1. Catalog of the German National Library
  2. Ulf Svante Euler vonFinnGraven.se.
  3. NNDB — 2002.
  4. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 272. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.