Устечко (Чортківський район)
Усте́чко — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 2020 центр сільради. До 2-ї світової війни поблизу Устечка було 2 хутори, які заселили поляки. Колишнє містечко.[1]
| село Устечко | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Громада | Товстенська селищна громада |
| Рада | Устечківська сільська рада |
| Облікова картка | Устечко |
| Основні дані | |
| Засноване | 1414 |
| Населення | 881 |
| Територія | 22.410 км² |
| Густота населення | 39.31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48634 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°46′06″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. |
| Водойми | Дністер, Джурин |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Найближча залізнична станція | Торське |
| Відстань до залізничної станції |
9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48634, с. Устечко |
| Карта | |
  Устечко | |
 Устечко | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Населення — 820 осіб (2007).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади [2]
Розташування
Село розташоване біля місця, де річка Джурин впадає у Дністер. Входить у зону Дністровського каньйону. Міст через Дністер визнаний наймальовничішим в Україні[3].
Неподалік села — найвищий в Україні серед рівнинних 16-метровий Джуринський водоспад та стародавній Червоногородський замок.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, культури кулястих амфор і трипільської культури.
Назву селу дало його географічне розташування біля гирла (по-іншому устя), тобто впадіння р. Джурин у Дністер.
Перша писемна згадка — 1414 р. як Устє.
1661 р. згадане як містечко. У 1694 році під Устечком відбулася битва між польсько-литовськими силами і татарами. 1681 р. під час турецької окупації належало до Язловецької нахії Язловецького санджаку Кам'янецького ейялету.
Діяли «Просвіта» (читальню засновано 1897 р., відновлено 1922 р.), «Луг» та інші товариства.
Під час Другої світової війни згоріла половина села; 1941 р. та 1969 — великі повені.
Ще з середини ХХ ст. чимало місцевих жителів є заробітчанами — виїздять як на постійні, так і сезонні заробітки (до 1991 року — в межах СРСР, опісля — переважно до Європи).
Устечко значно постраждало від липневої повіні 2008 року. Від літа 2008 відбувалися відновлювальні роботи, зокрема відремонтовано житла, зведено нове приміщення для сільської школи тощо. Контроль за виконанням відновлювальних робіт у селі взяв на себе особисто Президент України Віктор Ющенко.
Пам'ятки
- Є церква св. Параскевії (1881, кам'яна), костьол (1876), капличка (1992), 6 «фіґур».
- У центрі села є братська могила радянських партизан ковпаківського з'єднання, де поховані Лідія Соловйова і Михайло Остроухов, які загинули в боях з гітлерівцями при форсуванні річки Дністер 3-го серпня 1943 р. Могила партизан — прямокутний надмогильник[4].
- Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), на могилі радянських партизан М. Остроухова та Л. Соловйової (1969), воякам УПА (1994), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та УСС (1991).
- Неподалік від села — геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Устецький розріз нижнього девону», а також комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Урочище Пустельня».
Господарська і соціальна сфера
В селі немає промислових об'єктів, проте існують плани з розвитку «зеленого» туризму.
З утвердженням української незалежності (1991) в Устечку з'явилося однойменне сільськогосподарське підприємство, яке, однак, невдовзі припинило свою діяльність. Навколишні поля орендує немісцева приватна фірма, виплачуючи за це власникам паїв натурою (зерном).
В Устечку працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, амбулаторія, відділення зв'язку, ПАП «Устечко», фермерське господарство, цех розливу мінеральних води «Вікторія», торгові заклади.
Відомі люди
- Калікст Поніньський — князь, власник маєтку в селі
- Юзеф Коморовський — дідич, белзький каштелян
- Мединський Ігор Миколайович (1993) — український футболіст, нападник.
- Кульчицька Ольга-Меланія Львівна (1873—1940) — українська громадська діячка, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва, килимарка, педагог.
Галерея
Дністер в околицях Устечка
Скелі біля села
Скульптура Пресвятої Богородиці
Ландшафт
Ландшафт
У селі
Домашні кози
Церква святої Параскеви
Церква святої Параскеви
Дзвіниця церкви святої Параскеви
Покинутий костел
Могила радянських партизан-ковпаківців Соловйової Л. і Остроухова М.
Примітки
- Czerwonogród // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 845. (пол.). — S. 845. (пол.)
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
- Міст через Дністер біля Устечка визнали найунікальнішим в Україні. ФОТО
- Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 19
Література
- Л. Бабин, І. Дубецький, В. Олійник. Устечко // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 499. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Мичко, С. Щасливий паркан директора школи. Як це не парадоксально, але у деяких селах страшна цьогорічна повінь стала і потужним позитивним рушієм / Світлана Мичко // Україна Молода. — 2008. — № 188 (8 жовт.). (укр.)
- Uścieczko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 834. (пол.). — S. 834–835. (пол.)