Фатхі Бурнаш

Фатхі Бурнаш (тат. Фәтхи Бурнаш; справжні ім'я та прізвище — Фатхеліслам Закірович Бурнашов (тат. Фәтхелислам Закир улы Бурнашев; нар. 1 (13) січня 1898, с. Польові Бикшики, — пом. 1 серпня 1942, Куйбишев) — татарський радянський драматург, поет і прозаїк, публіцист, перекладач, театральний діяч.

Фатхі Бурнаш
Народився 13 січня 1898(1898-01-13)
Польові Бікшики, Батиревський район, Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Помер 1 серпня 1942(1942-08-01) (44 роки) або 1946
Куйбишев, РРФСР, СРСР
Місце проживання Chernoyarovsky Passage, Kazand[1]
Діяльність письменник, поет
Alma mater Мухаммадія
Мова творів татарська
Жанр татарский
Партія КПРС

Життєпис

Фатхі Бурнаш навчався в медресе в Казані. У 1919 році вступив до лав РКП (б). Як письменник і громадський діяч розкрився після Жовтневого перевороту. Був організатором і редактором низки татарських газет і журналів, включаючи часопис «Чаян» (Скорпіон).

Ф. Бурнаш був обраний до Татарський центрального виконавчого комітету (ЦВК). В 1927—1928 роках був директором Театру імені Камала (нині Татарський академічний театр імені Галіаскара Камала, Казань). Виступав у пресі з питань театрального мистецтва.

Заарештований 24 серпня 1940 року («не боровся з а/з ідеологією в Татвидаві, зв'язок з султангалєївщиною, учасник контрреволюційної організації»). Засуджений Верховним судом Татарської АРСР 24 січня 1941 року за ст. 58-2, 58-10 ч. 1, 58-11. Вирок: 10 років позбавлення волі, обмеження в правах на 5 років, конфіскація майна. Засуджений повторно Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 червня 1942 року, розстріляний 1 серпня 1942 року в Куйбишеві. Реабілітований у 1957 році[2].

В офіційних виданнях до 1988 року як дати смерті вказувався 1946 рік.

Творчість

Фатхі Бурнаш — автор драматичних і ліричних творів, які збагатили татарську художню літературу і театр.

Літературну діяльність почав у 1914 році. Написав понад 20 п'єс. З його ранніх творів популярність здобули романтична трагедія «Таһир і Зөһрә» (окреме видання 1920 року) і драма «Яшь йөрәкләр» (Молоді серця) (окреме видання 1920).

У своїй творчості автор відобразив епоху кріпосного права, імперіалістичну і громадянську війни, показав будівництво соціалістичного держави. П'єси Фатхі Бурнаша ставилися в татарських театрах Казані, Астрахані, в башкирських театрах. До цих пір зберігаються в репертуарі театрів Татарстану.

Найкращими його драматичними творами є:

  • «Хусаин Мірза» (постановка 1922 року)
  • «Камал Карт» (Старий Камал) (постановка 1925),
  • «Ташландыклар» (Викинуті),
  • «Адашкан-Киз» (Загублена дівчина) (1928),
  • «Тітка Хатиря» (1929),
  • «Ткаля Асма» (1932),
  • «Лачыннар» (Соколи) (героїчна драма, 1934)
  • «Одноосібник Ярулла» (1940) тощо.

У поетичній творчості Ф. Бурнаш — послідовник школи Тукая, далеко випередив свого вчителя. Як поет Фатхі Бурнаш — романтик. Як автор книги «буття» не має собі рівних у сучасній татарській літературі. Він автор кількох збірок віршів.

Йому належать перші переклади татарською роману у віршах Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін», романів «Як гартувалася сталь» Миколи Островського, «Мати» Максима Горького, «Батьки і діти» Івана Тургенєва, повісті «Хаджі Мурат» Лева Толстого тощо.

Література
  • Театральная энциклопедия. Том 1 / Глав. ред. С. С. Мокульский — М.: Советская энциклопедия, 1961.

Примітки
  1. (unspecified title) — Казань: 1924. — 80 с.
  2. Книги памяти — Татарстан

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.