Федосєєв Петро Миколайович

Петро Миколайович Федосєєв (22 серпня 1908(19080822), село Старинське Сергацького повіту Нижньогородської губернії, тепер Пільнинського району Нижньогородської області, Росія 18 жовтня 1990, місто Москва) радянський партійний ідеолог, філософ, академік, віцепрезидент АН СРСР, директор Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Член ЦК КПРС у 1961—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Доктор філософських наук (1941), професор (1941). Член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню історії і філософії (4.12.1946). Академік Академії наук СРСР по відділенню економічних, філософських і правових наук (16.06.1960). Почесний член Академії наук Угорщини, член Академії наук Болгарії, член Академії наук Німецької Демократичної Республіки, член Академії наук Чехословаччини. Голова Правління Товариства радянсько-угорської дружби (з 1958 року). Герой Соціалістичної Праці (21.08.1978).

Федосєєв Петро Миколайович
рос. Пётр Николаевич Федосеев
Народився 9 (22) серпня 1908
Q18802113?, Сергацький повітd, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер 18 жовтня 1990(1990-10-18) (82 роки)
Москва, СРСР
Поховання
Громадянство  СРСР
Національність росіянин
Діяльність філософ, соціолог, громадський діяч, політик, викладач університету
Галузь Історичний матеріалізм, науковий комунізм і соціальна філософія
Відомий завдяки науковий комунізм
Alma mater Nizhny Novgorod State Pedagogical Universityd
Науковий ступінь доктор філософських наук
Вчене звання Список академіків АН СРСР і академік АН СРСР
Знання мов російська
Заклад Інститут філософії РАНd, Більшовик (журнал), Q16684986?, Академія суспільних наук при ЦК КПРС і Інститут марксизму-ленінізму
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР і ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди



Золота медаль імені Карла Марксаd

Життєпис

Народився в селянській родині.

У 1930 році закінчив суспільно-економічне відділення педагогічного факультету Нижньогородського педагогічного інституту.

У 1930—1933 роках — викладач філософії Нижньогородського (Горьковського) медичного інституту.

У 1933—1936 роках — аспірант Московського історико-філософського інституту.

У 1936—1941 роках — науковий співробітник, вчений секретар, заступник директора Інституту філософії Академії наук СРСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З 1941 року — в апараті ЦК ВКП(б). З 1942 по 17 вересня 1947 року — 1-й заступник начальника Управління пропаганди і агітації при ЦК ВКП(б). Одночасно у 1945 — 20 липня 1949 року — головний редактор журналу «Большевик».

У 1950—1954 роках — інспектор ЦК ВКП(б) (КПРС), одночасно завідувач кафедри діалектичного матеріалізму Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) (КПРС).

У 1954—1955 роках — головний редактор журналу «Партийная жизнь».

У 1955—1962 роках — директор Інституту філософії Академії наук СРСР. У 1958—1962 роках — академік-секретар відділення економічних, філософських і правових наук Академії наук СРСР.

З 29 червня 1962 по 17 травня 1967 року — віцепрезидент Академії наук СРСР. У 1962—1965 роках — академік-секретар відділення філософії Академії наук СРСР.

У 1967—1973 роках — директор Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС.

З 28 травня 1971 по 27 вересня 1988 року — віцепрезидент Академії наук СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 серпня 1978 року за великі заслуги в розвитку суспільних наук, активну громадсько-політичну діяльність і в зв'язку з сімдесятиріччя з дня народження Федосєєву Петру Миколайовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1988 року — радник президії Академії наук СРСР.

Проживав у Москві. Помер 18 жовтня 1990 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Наукові праці

Автор низки наукових праць з проблем історичного матеріалізму, наукового комунізму, наукового атеїзму, критики буржуазної філософії і соціології.

  • «Як виникло людське суспільство» (М., 1934)
  • «Марксизм-ленінізм про релігію і її подолання» (М., 1941)
  • «"Маніфест Комуністичної партії" Маркса і Енгельса та матеріалістичне розуміння історії» (М., 1948)
  • «Продуктивні сили і виробничі відносини соціалістичного суспільства» (М., 1955)
  • «Роль народних мас і особистості в історії» (М., 1956)
  • «Соціалізм і гуманізм» (М., 1958)
  • «Комунізм і філософія» (М., 1962; 2-е вид. 1971)
  • «Діалектика сучасної епохи» (М., 1966; 3-е вид. 1978)
  • «Марксизм і волюнтаризм» (М., 1968)
  • «В. І. Ленін і питання теорії мистецтва» (М., 1968)
  • «Марксизм в XX ст.» (М., 1972; 2-е вид. 1977)
  • «Світогляд, філософія, наука» (М., 1979)
  • «В. І. Ленін і філософські проблеми природознавства» (М., 1981)
  • «Філософія і наукове пізнання» (М., 1983)

Нагороди і звання

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.