Федір Бровко
Федір Григорович Бровко (рум. Fiodor Brovko
рос. Федор Григорьевич Бровко; 3 (16) травня 1904, Попенки, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія — 24 січня 1960, Кишинів, Молдавська РСР, СРСР) — український та молдовський партійний та державний діяч, займав керівні посади у Молдавській АРСР та Молдавській РСР. Член Бюро ЦК КП(б) Молдавії. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.
| Федір Бровко | ||||
|---|---|---|---|---|
|
рум. Fiodor Brovko рос. Федор Григорьевич Бровко | ||||
 Голова Президії Верховної Ради Молдавської АРСР | ||||
| 7 червня 1940 — 8 лютого 1941 | ||||
| Попередник | Григорій Старий | |||
.svg.png.webp){kind=small} Голова Президії Верховної Ради Молдавської РСР | ||||
| 10 лютого 1941 — 26 березня 1951 | ||||
| Наступник | Йон Кодіца | |||
| Народився |
3 (16) травня 1904 Попенки, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
24 січня 1960 (55 років) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР | |||
| Відомий як | політик | |||
| Країна | Російська імперія і СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Політична партія | ВКП (б) | |||
| Нагороди |
| |||
Життєпис
Народився 3 травня [16 травня] 1904 року в селянській родині в селі Попенки, тепер Рибницький район, Молдова. Після закінчення початкової школи наймитував у заможних селян. З 1923 року працював кочегаром парового млина в селі Попенки. У 1925 році вступив до комсомолу, був обраний секретарем сільської комсомольської організації.
У 1926—1927 роках служив у Червоній армії.
У 1927—1930 роках навчався в Балтській радянській партійній школі.
У 1930—1937 роках працював завідувачем відділу пропаганди та агітації Дубоссарського, Котовського, Слободзейського районних комітетів КП(б) України (Молдавська АРСР).
У 1937—1938 роках — 2-й, 1-й секретар Слободзейського районного комітету КП(б) України Молдавської АРСР.
У 1938—1940 роках — заступник голови, в.о. голови Ради народних комісарів (РНК) Молдавської АРСР, 1-й заступник голови РНК Молдавської АРСР.
З 7 червня 1940 по 8 лютого 1941 року — голова Президії Верховної Ради Молдавської АРСР.
З 1941 по 26 березня 1951 року працював головою Президії Верховної Ради Молдавської РСР. Одночасно, з 1 березня 1941 року обраний заступником Голови Президії Верховної Ради СРСР.
Разом з двома іншими керівникам Молдавської РСР запропонував, щоб південний кордон республіки включав і ті райони України, де молдовани проживали компактно, а саме Рені, Болград, Ізмаїл, однак Сталін цю пропозицію відхилив.
Під час німецько-радянської війни брав участь в організації радянського партизанського руху проти німецьких та румунських військ.
У 1951 під час чистки партійно-господарського апарату республіки був знятий зі своєї посади.
У 1951—1958 роках працював заступником міністра м'ясо-молочної промисловості, потім лісової і паперової промисловості, заступником міністра і членом колегії Міністерства соціального забезпечення Молдавської РСР.
Потім — на пенсії. Помер після важкої і тривалої хвороби.
Нагороди
- Орден Леніна (1956)
- орден Червоного Прапора (2.05.1945)
- медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І-го ст.
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»