Федічев Валентин Миколайович

Валенти́н Микола́йович Фе́дічев (17 квітня 1960, с. Плотина Станично-Луганського району Луганської області — †26 жовтня 2016, Київ) — український військовик. Полковник Збройних сил України, директор департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України. Був заступником керівника штабу АТО.

Федічев Валентин Миколайович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 17 квітня 1960(1960-04-17)
Плотина, Луганська область, УРСР
Смерть 26 жовтня 2016(2016-10-26) (56 років)
Київ, Україна
Alma Mater Свердловське ВВПТАУ, Національна академія оборони України
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Формування Центральний апарат МОУ
Війни / битви
Командування
директор департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони України
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького
Медаль «За військову службу Україні»

Біографія

Народився 17 квітня 1960 року у селі Плотина Станично-Луганського району на Луганщині, в родині військовослужбовця. Походить з давнього роду донських козаків.

Закінчив Свердловське вище військово-політичне танково-артилерійське училище (РРФСР), після чого був направлений до 56-ї окремої десантно-штурмової бригади, яка брала участь у війні в Афганістані.

З 1994 року служив у центральному апараті Міністерства оборони України та Генштабу ЗСУ. 2002 року закінчив стратегічний факультет Національної академії оборони України. З грудня 2006 року — головний інспектор Головної інспекції Міноборони.

Брав участь в АТО від початку бойових дій на Сході України. Із червня 2014 по квітень 2015 року — заступник керівника штабу АТО. Під час боїв за Дебальцеве був одним з керівників оборони дебальцівського плацдарму, в лютому 2015 одним із останніх виходив з Дебальцевого, при 18 градусах морозу пішки подолав з іншими 60 кілометрів до українських позицій.

В квітні 2015 повернувся до роботи у Києві, на посаді директора Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони.

Його зусиллями підготовлено кілька указів голови держави, якими скасовано комуністичні найменування військових частин, і в підсумку відбулося те, свідками чого всі українці стали на параді з нагоди Дня незалежності України. 24-та бригада — імені короля Данила, 72-га — імені Чорних запорожців.[1]

Останнім часом займався написанням твору про сучасні Збройні сили України, — україномовний роман «В мене немає інших бажань» у співавторстві з Людмилою Шпитяк.

З дружиною виховали двох синів, Андрія і Костянтина, котрі стали бойовими офіцерами і також брали участь в українсько-російській війні.

Помер у місті Києві від серцевої хвороби вранці 26 жовтня 2016 року.

29 жовтня о 10:00 у м. Київ в Центральному будинку офіцерів відбулося прощання з полковником Федічевим.

Сім'я

Син Андрій, командир 137-го окремого батальйону морської піхоти

Нагороди

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України нагороджений

За особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 16-ї річниці незалежності України нагороджений

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.