Фелікс Вигживальський
Фелікс Вигжива́льський (пол. Feliks Michał Wygrzywalski; 20 листопада 1875, Перемишль — 5 вересня 1944, поблизу Ряшева) — польський живописець, графік.
| Фелікс Вигживальський | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
20 листопада 1875[1][2] Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
| Смерть | 5 вересня 1944[1][2] (68 років) | |||
|
Ряшів, Польща (цереброваскулярні хвороби) | ||||
| Поховання | Pobitno Cemetery in Rzeszówd | |||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Польща | |||
| Навчання | Академія Жуліана | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
 Фелікс Вигживальський у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 20 листопада 1875 року у місті Перемишлі (нині — Польща). З 1893 по 1898 рік навчався у Мюнхенській академії мистецт у Людвіга фон Гертеріха, Карла фон Марра, з 1898 року у Академії Жуліана в Парижі.
1900 року, після закінчення навчання, оселився в Римі. 1906 року переїхав до Єгипту[3]. З 1908 року жив і працював у Львові. Викладав у львівській приватній Вільній академії мистецтва Л. Підгорецького.
Під час першої світової війни, з 1914 по 1918 рік, перебував у Росії, а 1918 року повернувся до Львова. 1932 року у Львові пройшла його персональна виставка[3]. Мешкав у будинку на вулиці Набєляка, 11А (нині — вулиця Котляревського, 13)[4].
У 1944 році, рятуючись від наступу Червоної армії, залишив Львів[3]. Помер біля Ряшева 5 вересня 1944 року.
Творчість
У період проживання в Римі копіював твори Караваджо, Рафаеля, Гверчіно, Веласкеса та Тиціана. В Єгипті створив багато картин на східні теми. Малював портрети, приморські пейзажі, краєвиди з Італії та України. Займався декоративним настінним живописом. Спроєктував та виготовив алегоричні розписи будинку Львівської торгово-промислової палати (1908). Займався графікою, ілюстрував книги та часописи, проєктував вітражі, костюми та театральні декорації. Серед робіт:
- 1905 — «Без роботи», «1905 рік»;
- 1906 — «Страйк»;
- 1907 — «Хліба голодним»;
- 1908 — «Площа Ринок у Львові».
- автор
- монументального розпису кав'ярні «Штука» на вул. Котлярській (1908) і кінотеатру «Палац» (1925) у Львові,
- вітражів парафіяльного костелу в Тернополі (1911),
- оздоблення передпоховальної[5] культової споруди («Бет-Тахара») на Новому єврейському цвинтарі у Львові[6].
«Віз перед корчмою»
«Арабські жінки ремонтують килим»
«Портрет донського козака Ющенка»
Примітки
- RKDartists
- Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- Art.lviv-online.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 467.(пол.)
- Бірюльов Ю. Ґродинський Єжи // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- Єврейські поховання… у «клітках» на Янівському цвинтарі // Фотографії старого Львова. — 2014. — 28 жовтня.
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 116. — ISBN 5-88500-042-5.
- Андрейканіч А. І. Антологія українського плаката першої третини ХХ століття. — Косів : Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. — С. 22. — ISBN 966-5467-23-4.