Фесуненко Ігор Сергійович

Ігор Сергійович Фесуненко (28 січня 1933, Оренбург, РРФСР, СРСР 28 квітня 2016, Москва, Росія) радянський і російський журналіст-міжнародник, письменник, теле — і радіоведучий. Викладач МДІМВ.

Фесуненко Ігор Сергійович
Народився 28 січня 1933(1933-01-28)
Оренбург, РСФРР, СРСР
Помер 28 квітня 2016(2016-04-28) (83 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність письменник, журналіст, ведучий, викладач, телеведучий
Alma mater Московський історико-архівний інститутd
Знання мов російська
Заклад Московський державний інститут міжнародних відносин
Роки активності з 1957
Нагороди

Біографія

Народився в Оренбурзі, дитинство провів у Москві та Запоріжжі, під час війни жив на Уралі[1].

У 1950 році закінчив середню школу № 50 Ленінського району Запоріжжя.

У 1955 році закінчив московський Історико-архівний інститут за спеціальністю «історик-архівіст». Наступні два роки служив у лавах Радянської армії.

З 1957 по 1963 роки працював у Головному архівному управлінні.

Позаштатно співпрацював з «Комсомольською правдою» і з Держтелерадіо СРСР, де в 1963 році став співробітником латиноамериканської редакції (Фесуненко на той момент володів іспанською мовою). Був направлений в Бразилію, де став вивчати португальську мову.

З 1966 року — власний кореспондент Держтелерадіо СРСР з країнами Південної Америки (корпункт в Ріо-де-Жанейро)[2].

У 1971 році повернувся до СРСР. З 1973 по 1975 рік — кореспондент Держтелерадіо СРСР на Кубі.

З 1975 по 1979 рік працював у Португалії.

Працював на Центральному телебаченні політичним оглядачем і ведучим таких передач, як «Сьогодні в світі», «Камера дивиться в світ», «Міжнародна панорама», «Час»[3]. На початку 1990-х років працював в Італії.

У 1990-х роках вів передачі на «Маяку», був керівником бригади понеділка у програмі «Доброго ранку» на ОРТ[4]. Коментував фінальний матч чемпіонату світу з футболу 1998 року у Франції на ОРТ в парі з Віктором Гусєвим[5].

На початку 2000-х років працював у прямому ефірі на одному з кабельних московських телеканалів[6]. У 2004—2006 роках вів програму «Головне з Ігорем Фесуненко» на «П'ятому каналі» (Санкт-Петербург)[4].

В останні роки життя вів викладацьку діяльність[7].

Помер 28 квітня 2016 року. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За трудову відзнаку», мав звання «почесний радист». Вболівав за футбольні клуби «Ботафого» (Ріо-де-Жанейро) і ЦСКА (Москва).

Родина

  • Батько Сергій Олександрович Фесуненко працював головним механіком на Запорізькому алюмінієвому заводі, туди переїхали всією сім'єю, коли почалася Велика Вітчизняна війна, їх евакуювали на Уральський алюмінієвий завод — а там батько працював на виробництві алюмінію для літаків[1].
  • Мати Євдокія Іванівна Фесуненко закінчила юрфак в Іркутську, була домогосподаркою, у 1944 році повернулася з батьком у Запоріжжя на відновлення заводу[1].
  • Сестра Інна Сергіївна (д. Фесуненко)[1].
  • Перша дружина Ірина померла[8].
  • Дочка Олена Ігорівна (д. Фесуненко) перша дружина (1976—1979) співака та музиканта Андрія Макаревича
  • Внучка Юлія закінчила МДІМВ[8].
  • Друга дружина Олена[8].

Бібліографія

  • Игорь Фесуненко. Пеле, Гарринча, футбол…. — М. : Физкультура и спорт, 1970. — ISBN 5-93127-097-3.
  • Игорь Фесуненко. Чаша Мараканы. — М. : Молодая гвардия, 1972.
  • Игорь Фесуненко. Пост Леонардо. — М. : Молодая гвардия, 1975.
  • Игорь Фесуненко. Бразилия и бразильцы. — М. : Мысль, 1976.
  • Игорь Фесуненко. Португалия апрельская и ноябрьская. — М., 1977.
  • Игорь Фесуненко. По обе стороны экватора. — М. : Молодая гвардия, 1988. — ISBN 5235000595.
  • Игорь Фесуненко. Бразильский футбол: до и после Пеле. — М. : Газ.-журн. об-ние «Воскресенье», 1998.
  • Игорь Фесуненко. Пеле, Гарринча, футбол - 2. — М. : Олимпия Пресс, 2000. — ISBN 5-93127-097-3.
  • Игорь Фесуненко. Бразилия, футбол, торсида. — М. : Олма-Пресс, 2003. — ISBN 5-224-03297-0.
  • Игорь Фесуненко. Глубина резкости. Мастер-класс. В 2 книгах. Книга 1. — М. : МГИМО-Университет, 2008. — ISBN 978-5-9228-0408-0.
  • Игорь Фесуненко. Глубина резкости. Мастер-класс. В 2 книгах. Книга 2. — М. : МГИМО-Университет, 2008. — ISBN 978-5-9228-0418-9.

Примітки

  1. Игорь Фесуненко: «Музыку на телевидении заказывает тот, кто платит» 10:00 / 05.01.2011
  2. Евгений Глуховцев (29 октября 2004). Игорь Фесуненко: «Цензура никуда с телевидения не уходила». Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 14 лютого 2011.
  3. Кафедра международной журналистики МГИМО, профиль преподавателя. МГИМО. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 14 лютого 2011.
  4. С 1 апреля телерадиокомпания "Петербург" начнет принципиально новое вещание. Фесуненко - новое лицо питерского телевидения. MediaGuide. 11 березня 2004.
  5. Было дело. Как показывали ЧМ-98. Sports.ru. 16 вересня 2013.
  6. Владимир Кара-Мурза-ст.: Киселев сам угодил в яму, да еще и выгребную. Собеседник. 15 травня 2016.
  7. Легенда. Живая. Игорь Фесуненко в Клубе МЖ. Умницы и умники. 14 января 2006. Процитовано 14 лютого 2011.[недоступне посилання з травня 2019]
  8. Игорь Сергеевич Фесуненко. Архів оригіналу за 2 березня 2013. Процитовано 3 листопада 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.