Филипович Людмила Олександрівна

Людмила Олександрівна Филипович народилась 7 серпня 1956 року в м. Чернівці. 1973 року поступила на історичний Чернівецького державного університету, згодом продовжила навчання в Омському державному університеті, який закінчила у 1979 році[4][5]. По закінченню університету у 1979—1983 роках працювала інспектором Президії НАН України. У 1983—1988 роках навчалась в аспірантурі Інституту філософії НАН України, по закінченню якої у 1989 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук на тему: «Філософський аналіз православно-богословської концепції моральних якостей людини».

У 1988 році Людмила Филипович починає викладацьку діяльність на кафедрі релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1988—2004 роках — старший викладач, з 1992 — доцент, 2002—2004 — професор. Викладала курси «Релігієзнавство», «Географія релігій», «Конфесійно-практичне релігієзнавство», «Нові релігійні течії», «Історія християнства». З 1992 року Людмила Олександрівна науковий співробітник Інституту філософії НАН України. У 1996—1999 докторант Інституту філософії НАН України, по закінченню докторантури у 2000 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю релігієзнавство за темою «Етнологія релігії: традиція вітчизняного осмислення і теоретичне вирішення проблем співвідношення релігії та етносу»[6]. У 1999—2003 роках — провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України, з 2003 року завідувач відділу історії релігії та практичного релігієзнавства, а з 2016 відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України.

Сфера наукових інтересів Людмили Олександрівни — історія релігії і релігієзнавчої думки України, історія та етнологія релігії, методологічні та теоретичні проблеми релігієзнавства, нові релігійні течії, свобода релігій, міжрелігійний діалог, державно-церковні відносини, релігієзнавча освіта, релігія і масмедіа. Людмила Филипович — фундатор української школи етнологів релігії[2]. Підготувала як науковий керівник 15 кандидатів і докторів філософських наук.

Людмила Филипович — віце-президент Української асоціації релігієзнавців, віце-президент Української асоціації релігійної свободи, член Правління Міжнародної асоціації дослідників релігії Центральної та Східної Європи (Польща), член Міжнародного Товариства наукового дослідження релігії (США), співголова Наукового координаційної ради з проблем релігії в країнах СНД і Балтії[3]. Афілійований член і координатор наукового представництва українських вчених в різноманітних міжнародних фахових товариствах, зокрема International Association for the History of Religion, European Association of the Study of Religions. Керівник секції «Історія релігії. Релігієзнавство» Малої академії наук. Член редколегій багатьох філософських і релігієзнавчих журналів. Автор близько 500 наукових публікацій — статей, навчально-методичних матеріалів, декількох монографій.

Людмила Олександрівна Филипович викладає курси та спецкурси «Академічне релігієзнавство», «Етнологія релігії», «Географія релігій», «Конфесійне релігієзнавство», «Феноменологія релігії», «Практичне релігієзнавство», «Нові релігійні течії», «Історія християнства», «Церковно-державні відносини», «Свобода релігії» та інші у декількох університетах України. Від 1993 року і дотепер старший викладач, доцент, професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія», з 2015 — професор Української академії лідерства. У 1993—2004 роках — старший викладач, доцент, професор Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка[2], 2001—2012 — професор Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, 2007—2013 — професор Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, 2001—2005 — професор Національного університету «Острозька Академія».

З 2000 року викладає у різних духовних навчальних закладах, зокрема з 2013 і дотепер — професор Духовної Трьохсвятительської семінарії УГКЦ (Княжичі), з 2015 — професор Волинської православної богословської академії УПЦ КП (Луцьк)[5].

• Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан (1997, у співавторстві з Колодним А.М.)
• П. Могила: богослов, церковний і культурний діяч (1997, у співавторстві)
• Етнологія релігії. Теоретичні проблеми. Вітчизняна традиція осмислення (2000)
• Нові релігійні течії: український контекст: огляд, документи, переклади (2000, у співаторстві)
• Релігія і нація в суспільному житті України й світу (2006, у співаторстві)
• Мірча Еліаде як класик світового релігієзнавства (2007, у співаторстві)
• Практичне релігієзнавство (2007, у співаторстві)
• New Religious Movements in Ukraine: Real and Fictitious Threats / Pantheon. Journal for study of religions. Vol.5, No.7. (2010).
• Майдан і Церква: хроніка подій та експертна оцінка (2014)
• Роль експертних товариств у сфері політики, охорони довкілля, культури та релігійного життя в Україні та Білорусі (2014)
• Религиозные организации в общественном пространстве Белоруси и Украины: формирование механизмов партнерства (2014)
• Культура релігійного життя. Вибрані праці (2016)

• Профіль науковця на порталі НБУВ.
• Профіль науковця на сайт Google Scholar.
• Публікації на сайті Релігійно-інформаційної служби.