Флора Сандес

Флора Сандес[3] (англ. Flora Sandes; 22 січня 1876, Нетер-Попплтон, Північний Йоркшир — 24 листопада 1956, Саффолк) — британська медична сестра, капітан сербської армії (єдина британська жінка, яка служила в сербській армії), учасниця Першої світової війни. До війни Флора працювала у Швидкій допомозі Святого Іоанна, проте після мобілізації добровільно вступила до лав сербського війська і швидко дослужилася до звання старшого сержанта. Звання капітани отримала вже після закінчення війни[4]. Кавалер Ордена Зірки Карагеоргія.

Флора Сандес
Народження 22 січня 1876(1876-01-22)[1]
Nether Poppletond, Йорк, Північний Йоркшир, Англія, Сполучене Королівство
Смерть 24 листопада 1956(1956-11-24)[1] (80 років)
Саффолк, Англія, Велика Британія[2]
Країна  Сполучене Королівство
Звання капітан
Війни / битви Перша світова війна і Монастирська операція
Нагороди
 Флора Сандес у Вікісховищі

Життєпис

Ранні роки

Флора Сандес народилася 22 січня 1876 року в містечку Нетер-Попплтон, Північний Йоркшир. Була молодшою дочкою в ірландсько-шотландській родині. Батько — Семюель Діксон Сандес (англ.  Samuel Dickson Sandes, 1822—1914), колишній ректор (священик Англіканської церкви) в графстві Корк. Мати — Софія Джулія Сандес, в дівоцтві Беснард (англ.  Sophia Julia Sands, née Besnard)[5][6]. Сім'я переїхала до графства Саффолк у містечко Марльсфорд, коли Флорі було 9 років, а потім перебралася до Торнтон-Хіт у Кройдона, графство Суррей[5][7][8]. Флора виховувалася гувернанткою[6], з дитинства захоплювалася верховою їздою і стріляниною, а також неодноразово говорила, що хотіла б народитися хлопчиком[9]. Також вона навчалася водінню автомобіля, керуючи старим французьким гоночним автомобілем[9], а пізніше влаштувалася працювати секретарем[9]. Знала прекрасно французьку та німецьку мови. У вільний час Сандес проходила навчання в Сестринському йоменському корпусі першої медичної допомоги, заснованому в 1907 році. Це була жіноча воєнізована організація, в якій вивчали медичну справу, догляд за кіньми, зв'язок і займалися активною фізичною підготовкою — догляд за кіньми був не випадковим, тому що санітари з цього корпусу вивозили поранених саме на конях. У 1910 році Флора Сандес перейшла до Жіночого конвою з надання допомоги слабким і пораненим (англ.  Women's Sick & Wounded Convoy), заснованому Мейбел Сент-Клер Стобарт, яука звільнилася з Йоменського корпусу. Конвой ніс службу в Сербії та Болгарії під час Першої Балканської війни. У 1914 році, коли почалася Перша світова війна, Флора Сандес хотіла записатися в медсестри, але їй відмовили через недостатню кваліфікацію[10].

Військова кар'єра

Флора Сандес, незважаючи на невдачу, вступила до Швидкої допомоги Святого Іоанна (відділення в Англії та Уельсі) під керівництвом Мейбел Груїтч. 12 серпня 1914 року група з 36 жінок-лікарів вирушила до Сербії з метою надання допомоги всім нужденним[5][9][11]. Всі вони прибули до міста Крагуєваць, де знаходилися основні сербські сили, що стримували австро-угорський наступ[12]. Флора Сандес вступила до сербської Служби Червоного Хреста і почала працювати сестрою милосердя при 2-му піхотному полку сербської армії[5]. Коли почався відступ сербських військ через Албанію до моря, Сандес залишила розташування своєї частини і для своєї ж власної безпеки записалася за підробленим іменем до сербського полку. Це не було дивним з двох причин: по-перше, в Албанії здавна склалася традиція клятвених дів, які переймали всі чоловічі обов'язки; по-друге, в Сербії абсолютно всі жінки йшли добровольцями до армії, тому що хотіли допомогти армії всім, чим тільки можливо, і відчували не меншу ненависть до австро-угорських загарбників. Однак Сандес стала єдиною представницею Великої Британії, що пішла на такий крок.

Флора Сандес поступово звикала до суворих умов військового життя: постійні марш-кидки, нічліги в окопах при холодній погоді і постійні сутички з австрійцями і болгарами загартували англійку. Серби стали вважати її своєрідним талісманом, тому добре до неї ставилися. Неспішність Флори сприймалася багатьма як відсутність страху і особиста відвага, до того ж під час артилерійських обстрілів і рушничних залпів з боку противника Флора не отримувала жодної подряпини. Забобонні серби берегли її й відправляли в резерв за будь-якої можливості. Вона дослужилася досить швидко до звання капрала[9]. В 1916 році під час Монастирської битви вона, проте, була серйозно поранена гранатою після рукопашної сутички[9]. Серби витягли англійку з поля бою тільки дивом, а поранені, що залишилися, потрапили в полон до болгарів, де були вбиті. Сандес отримала важке поранення правої руки, в її спині і правому боці були осколки від гранат (всього було 24 поранення). Лікарі зуміли витягти осколки і полегшити страждання англійки, однак прибулий командир Флори попередив, що більше на передову вона не зможе потрапити і після одужання зможе буде служити тільки в штабі. У Британському військово-польовому госпіталі в Салоніках, де проходила лікування, Флора Сандес дізналася про інших жінок, які служили в сербській армії, в тому числі і про Мілунку Савіч з 2-го піхотного полку, яка також перебувала в госпіталі після поранення. За свою відвагу Флора Сандес була нагороджена Орденом Зірки Карагеоргія — вищої сербської військової нагороди[13] — і отримала звання старшого сержанта (сержант-майора)[11].

У 1916 році Сандес опублікувала автобіографію «Англійка-сержант у Сербській Армії», створену на основі листів і щоденників. Кошти від продажу книги йшли на допомогу сербській армії[14]. Також їй почали надходити посилки з Великої Британії, але коштів і припасів все одно було недостатньо, а сама Сандес була шокована кількістю поранених і голодних. За підтримки Евеліни Гаверфілд Сандес створила Фонд надання допомоги сербським солдатам і військовополоненим, що отримав імена Евеліни та Флори[15]. Всі кошти цього фонду йшли на допомогу постраждалим від лиха війни. Через важке поранення Флора залишилася в лікарні до кінця військових дій, але при цьому взяла на себе обов'язки головного лікаря і продовжила допомагати солдатам[16]. Після завершення війни, вже в квітні 1919 року вона була переведена в офіцери і в жовтні 1922 року після отримання військового звання капітана демобілізована остаточно[6][13].

Після війни

У травні 1927 року Флора Сандес вийшла заміж за Юрія Юденича, російського воєначальника, генерала Білої армії. Деякий час подружжя жили у Франції, але потім переїхали до Королівства Югославія і оселилися в Белграді. Сандес стала водійкою таксі (першим водієм белградського таксі), а в 1927 році видала ще одну автобіографію. Вона читала лекції з військової справи і медицини у Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії, Франції, Канаді та США, носячи військову форму постійно[17].

У 1941 році Сандс і Юденич вирушили добровольцями на фронт чергової війни, але вже проти Німеччини. До нещастя, війна закінчилася швидким розгромом югославських військ і окупацією країни, а Флора та Юрій були схоплені німцями в полон. З великими труднощами обом вдалося вибратися[13]: Сандес, переодягнувшись у жіночу сукню, вибралася обманом з в'язниці. Юденич був звільнений і відправлений до лікарні через слабке здоров'я, у вересні 1941 року його не стало[6]. Флора перебралася до Англії, де і прожила останні роки життя.

24 листопада 1956 року Флора Сандес, капітан сербської армії, померла[6].

У масовій культурі
  • В 1997 році Радіо-телебачення Сербії показало документальний фільм Слободана Радовича «Наша англійка»[18][19][20].
  • У Торнтон-Хіт (боро Кройдон, Лондон) один із пабів носить ім'я Флори Сандес[21].
  • Фолк-співак Рег Мэуросс написав пісню «The Ballad of Flora Sandes», яка є переказом історії життя Флори Сандес. Пісня увійшла до альбому England Green and England Grey[22].

Див. також

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  3. Також зустрічається написання Сендс
  4. Alison Fell (27 жовтня 2014). Viewpoint: Why are so few WW1 heroines remembered?. BBC News. Процитовано 27 жовтня 2014.
  5. Taylor & Francis Group (2003). A Historical Dictionary of British Women. Routledge. с. 383. ISBN 1-85743-228-2.
  6. Wheelwright, Julie (2004). Yudenitch, Flora Sandes (1876–1956). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/49662.
  7. Wheelwright, Julie (1989). Amazons and Military Maids. Pandora. ISBN 0-04-440356-9.
  8. Twinch, Carol. The Little Book of Suffolk. Breedon Books. ISBN 1-85983-587-2.
  9. Hazen, Walter A. (2006). Everyday Life. Good Year Books. с. 61. ISBN 1-59647-074-7.
  10. Allcock, John B.; Antonia Young (2000). Black Lambs & Grey Falcons: Women Travellers in the Balkans. Berghahn Books. с. 91.
  11. Jones, David E. (2000). Women Warriors: A History. Brassey's. с. 134. ISBN 1-57488-206-6.
  12. Davies, Norman (1996). Europe: A History. Oxford University Press. с. 908. ISBN 0-19-820171-0.
  13. Condell, Diana; Jean Liddiard (1987). Working for Victory?: Images of Women in the First World War, 1914–18. Routledge. с. 41. ISBN 0-7102-0974-6.
  14. Smith, Angela K. (2000). The Second Battlefield: Women, Modernism and the First World War. Manchester University Press. с. 52. ISBN 0-7190-5301-3.
  15. Crawford, Elizabeth (1999). The Women's Suffrage Movement: A Reference Guide 1866–1928. Routledge. с. 280. ISBN 0-415-23926-5.
  16. History – Fact Files – Flora Sandes. BBC. 28 січня 2005. Процитовано 30 березня 2008.
  17. Cromwell, Jason (1999). Transmen and FTMs: Identities, Bodies, Genders, and Sexualities. University of Illinois Press. с. 65. ISBN 0-252-06825-4.
  18. Our Englishwoman on IMDB
  19. Our Englishwoman Архівовано 24 травня 2014 у Wayback Machine. on fastserbia
  20. Our Englishwoman на YouTube TV Drama
  21. THE FLORA SANDES (англ.)
  22. Chilton, Martin (4 вересня 2014). Reg Meuross, England Green & England Grey, album review. The Daily Telegraph. Процитовано 15 вересня 2014.

Література

Автобіографії
  • Sandes, Flora (1916). An English Woman-Sergeant in the Serbian Army. Hodder & Stoughton.
  • Sandes, Flora (1927). The Autobiography of a Woman Soldier: A Brief Record of Adventure with the Serbian Army 1916–1919. H.F. & G. Witherby.

Інші праці

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.