Формальдегідне забруднення атмосферного повітря

Формальдегідне забруднення — вміст у повітряному просторі отруйного органічної сполуки формальдегід ( ${\ce {HCHO}}$ ) в концентраціях які шкідливі або небезпечні для навколишнього середовища і здоров'я населення. Формальдегід ( ${\ce {HCHO}}$ ) є найважливішим канцерогеном і основним токсичним забруднювачем у зовнішньому повітрі серед 187 небезпечних забруднювачів повітря[1][2]. Джерела утворення формальдегіду в повітряному просторі мають дві основні групи: природні і техногенні. Кожен з цих двох груп розділені на підгрупи: первинні і вторинні джерела[3].

Джерела забруднення

Природні джерела

Первинні: рослинність, лісові пожежі, вулкани, тварини.
Вторинні джерела: є джерела вуглеводнів які відбуваються в природі від лісових масивів і боліт.

Техногенні джерела

Первинні: індустрія виробництва продукції в технологічному процесі якого використовується формальдегід, процеси спалювання органічного палива.
Вторинні джерела: вихлопні гази автотранспорту, індустрія видобутку вуглеводнів, житлово-комунальне господарство, тепло електростанції.

Якщо первинні джерела освіти формальдегіду можна з високою точністю ідентифікувати і локалізувати, то вторинні джерела вимагають проведення численних досліджень для їх установки і локалізації. Освіта формальдегіду від вторинних джерел відбувається в результаті хімічних реакцій в атмосфері від вуглеводнів джерел.[4] Швидкість таких хімічних реакцій, кількість і місце в якому утворюється формальдегід в атмосферном повітрі залежить від безлічі факторів, основними з яких є метеумови, кількість автотранспорту і вид використовуваного палива. На сьогоднішній день за результатами наукових досліджень можна установіть не тільки причини утворення формальдегідного забруднення но і спрогнозувати і вичисліть концентрації формальдегіду в повітрі без інструментальними методами. Це дозволяє природоохоронним організаціям розробляти політику не усунення а політику попередження можливих наслідків від забруднення атмосферного повітря формальдегідом.

У цій статті розглядається причини утворення, методи прогнозу і оцінки формальдегідного забруднення.

Сучасний стан

Сучасна тенденція збільшення урбанізованих територій в світі обумовлюює зростаючий тиск на навколишнє середовище в глобальному контексті. Як складна система, яка має свій метаболізм (споживає ресурси та енергію і виділяє в навколишнє середовище відходи)мегаполіси світу здатні впливати на забруднення повітря навіть на великих відстанях[5]. Дослідженнями багатьох авторів було доведено взаємовплив забруднення атмосферного повітря та глобальних кліматичних змін. Внесок мегаполісів за викидами парнікових газів складає за попередньою оцінкою Глобальної доповіді про населені пункти ООН-Хабітат, до 70 %. Значну роль при цьому припадає на транспортну систему,[6]. І хоча останнім часом у багатьох високорозвинутих країнах прийнята концепція відмови від випуску автомобільного трансорту, який використовує в якості пального бензинове та дизельне паливо, але підвищена залежність від особистого транспорту все більше визначає його основним джерелом викидів парнікових газів в міському середовищі окремих країн пострадянського простору. За прогнозами Програми ООН по населеним пунктам, викиди парнікових газів в таких країнах від автотранспортних засобів мають до 2050 року зрости вдвічі, що складатиме 26 % .

Викиди в атмосферу в мегаполісах налічують широкий спектр газів і аерозолів, які впливають на якісні характеристики атмосфери. Найбільш значні — діоксид вуглецю ${\ce {(CO2)}}$ , оксиди азоту ${\ce {(NOx)}}$ , летючі органічні сполуки (ЛОС), аміак ${\ce {(NH3)}}$ , діоксид сірки ${\ce {(SO2)}}$ , чорний та органічний вуглець. Внаслідок емісій та перетворень забруднювачів в атмосфері в залежності від метеоумов місцевості спостерігається вторинне забруднення повітря з утворенням фотохімічних продуктів. Питаннями моделювання та моніторингу впливу викидів мегаполісів на якість повітря та на клімат у глобальному та регіональному масштабах займалися багато світових вчених, таких як: David, D.,Parrish[7].

Спостерігалася тенденція збільшення викидів Парникових газів (ПГ) в країнаї ЄС по секторах економіки. За період з 1990 року по 2013 рік це збільшення становило 5,4 %[8]. Викиди $CO2$ дорожнім транспортом в Україні на 2019 рік становили 1648827т, що склало на 35932т більше з попереднім 2018роком (за даними існуючої системи моніторингу).[9].

Збільшення вторинного формальдегідного забруднення атмосферного повітря в.містах-мільйонниках обумовлено зростанням кількості автотранспортних засобів, які використовують бензинове та дизельне паливо для пересування. формальдегіду ${\ce {(HCHO)}}$ (вторинне забруднення), Шляхи перенесень та перетворень забруднювачів в атмосфері та хід фотохімічних реакцій залежать від кліматичних умов розглядаємої місцевості[10]. Зі збільшенням температурних показників та сталості атмосфери цей показник може сягати 3-5 ГДК даної токсичної речовини, а максимальні його значення — 5-8ГДК.[11].

Формальдегід є вкрай токсичною величиною. Зменшення забруднення повітря викидами від автотранспортних засобів дозволить значно скоротити його концентрацію в атмосферному повітрі та зменшити екологічний ризик на на здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря великих транспортних міст як України, так і за кордоном.

На сьогоднішній день за даними Держгідромету працює 16 стаціонарних постів спостережень за станом атмосферного повітря по м. Києву, де міряють концентрацію формальдегіду в приземному шарі повітря. Деякі з них розташовані в безпосередній близькості від великих автомобільних перехрестів та шляхопроводів, але цього недостатньо для міста, в якому налічується більш як 33 великих автомобільних шляхопроводів та розв'язок. постів спостережень, де міряють концентрацію формальдегіду[12]

Найбільша кількість викидів, крім пересувних джерел забруднення, спостерігається в зимові та весняні місяці, коли аерозольне забруднення відбувається за рахунок котелень та теплоелектростанцій, які працюють на вугіллі. При спостерігаємих певних метеоумовах (температурний режим, вологість, інтенсивність сонячної радіації і т.ін..) утворення аерозолів відбувається за рахунок газової фази окремих токсикантів. Для м. Києва такими сполуками є: оксид вуглецю, діоксин сірки, діоксин азоту, фенол, сірковуглець, формальдегід, сірководень. У відсотковому відношенні відповідно 25 %, 20 %, 10 %, 3 %, 3 %, 1 %, 1 % та вище. За даними Центральної геофізичної лабораторії Українського Гідрометцентру рівень формальдегіду, вуглекислого газу та азоту в Києві останніми роками в декілька разів перевищує допустимі концентрації[13].

Основні чинники забруднення атмосфери у великих містах

Тумани і смоги

Смог над Сантьяго (Чилі)

Явище фотохімічного смогу вперше почало спостерігатися над великими мегаполісами — Лондоном, Парижем, Лос-Анжелесом, Нью-Йорком та іншими містами Європи та Америки ще в минулому століття та на сьогоднішній день розглядається як велика екологічна проблема, яка напряму пов'язана з антропогенним впливом на довкілля та глобальними кліматичними змінами.

Так, літній фотохімічний смог вперше був визнаний великою екологічною проблемою в Лос-Анджелеському мегаполісі в 1950-роках.[14]

Складові смогу в повітрі Лос-Анджелеса (станам на 1960р.)
Речовина-забрудник	Нафтохімічна промисловість	Спалення палива	Металургія	Транспорт
${\ce {C_xH_x}}$	572	1	17	579
Сульфур ${\ce {(S_x)}}$	234	177	104	30
${\ce {NO_x}}$	55	86	n/a	237
Всього т/добу	861	264	121	846
Сума	1,246			846

Внаслідок фотохімічних перетворень в повітрі при певних метеоумовах місцевості, маємо утворення вторинних забруднювачів, деякі мають токсичний вплив на організм людини, особливо для дихальної та кровоносної системи в умовах ослаблення імунітету міських жителів.

Утворення вторинного формальдегідного забруднення описується системою перетворень:

МЕТАН ${\ce {CH_4}}$

\mathrm {CH_{4}+OH\bullet \longrightarrow H_{2}O+\bullet CH_{3}}

\mathrm {\bullet CH_{3}+O_{2}\longrightarrow CH_{3}O_{2}}

\mathrm {CH_{3}O_{2}+NO\longrightarrow CH_{3}O\bullet +NO_{2}}

\mathrm {CH_{3}O\bullet +O_{2}\longrightarrow HCHO+NO_{2}\bullet }

\mathrm {HO_{2}\bullet +NO\longrightarrow NO_{2}+OH\bullet }

ЕТИЛЕН ${\ce {C_2H_4}}$

\mathrm {C_{2}H_{4}+OH\bullet \longrightarrow HOCH_{2}CH_{2}\bullet }

\mathrm {HOCH_{2}CH_{2}\bullet +O_{2}\longrightarrow HOCH_{2}CH_{2}O_{2}\bullet }

\mathrm {HOCH_{2}CH_{2}O_{2}\bullet +NO\longrightarrow NO_{2}+HOCH_{2}CH_{2}O\bullet \longrightarrow HCHO+\bullet CH_{2}OH}

\mathrm {\bullet CH_{2}OH+O_{2}\longrightarrow HCHO+HO_{2}\bullet }

Для умов функціонування окремого мегаполіса світу визначався вченими свій індикатор появи фотохімічного смогу. Але його поява незмінно спостерігалася при нейтральних атмосферних умовах та підвищенних температурних показниках в теплі пори року. Останніми роками почало спостерігатися це нагативне явище над автомобільними шляхопроводами в м. Києві. Особливо слід відзначити 2018—2020 роки. Вважається, що індикатором появи фотохімічного смогу є формальдегід — досить иоксична речовина, яка утворюється внаслідое.

Слід зазначити, що рівень концентрації атмосферних забрудників є мінливим при різних метеоумовах місцевості при однієї потужності їх викидів. Найбільш впливові фактори на концентрацію забруднювачів в приземному шарі атмосфери: температурна стратифікація атмосфери, швидкість вітру, відносна вологість повітря. Періоди зі зниженим рівнем забруднення атмосфери мають місце при циклонному характері погоди — характерна хмарність, значні опади, сильний вітер, відсутність інверсії. В даному випадку спостерігається інтенсивне розсіювання доміщок в повітрі і, як наслідок, очищення атмосфери.

В залежності від макросиноптичних процесів, що формують погодні умови, спостерігається тенденції до підвищення забруднення в приземному шарі атмосфери на фоні антициклонного характеру погоди. При цьому характері погодних умов притаманна стала ясна погода з приземними інверсіями та слабкими вітрами. Відомо, що при температурній інверсії в шарі повітря безпосередньо над джерелами викидів високих незатінених джерел забруднення спостерігається деяке підвищення температурних умов В цьому випадку переміщення шарів повітря зменшується, перенос атмосферних домішок сповільнюється та аерозольно-газові забруднення зосереджуються біля земної поверхні, де їх концентрація відповідно зростає.

16-19 січня 2017 року частину України огорнули тумани та смогі через антициклон «Бригітта»[15]. Бо саме при антициклоні утворюються оптимальні умови: відсутні фронтальні вітри, різкі зміни температури, спостерігається слабкий вітер або штиль. Антициклон «Брігітта» накрив практично всю Україну.

В періоди спостерігаємиї інверсій, коли навколоземні верстви повітря мають температуру значно нижче, ніж верхні шари, уповільнена вертикальна циркуляція повітря. В цьому випадку вихлопні гази автомобілів і викиди промислових об'єктів переважно накопичуються в навколоземних шарах . Цим явище теж пояснює утворення смогу в деяких областях України, Білорусії, Польщі в січні-лютому 2017 року.

Транспорт

Основні забруднюючі речовини, що надходять від автомобільного транспорту, який працює на бензиновому або дизельному паливі, відносяться діоксид вуглецю (до 70%), вуглеводні (19%) та оксиди азоту (до 9%). Разом з вихлопними газами надходять в атмосферне повітря ${\ce {CO}}$ і ${\ce {NO_x}}$ , ${\ce {H_nC_m}}$ . Тверді домішки надходять в атмосферу, в основному, з вихлопними газами (90%) та з картера (10%). Найбільша кількість забруднень попадає в атмосферу, коли автомобіль рухається при розгоні, з невеликою швидкістю, гальмує, часто зупиняється. Ці умови характерні при руху транспорту на автошляхопроводах та перехрестях міста, і саме на цих територіях можемо спостерігати найбільше забруднення від автотранспортних викидів в атмосферу.[16]

Спалення палива

Паливо містить в основному вуглеводні, за винятком різного роду домішок, таких як азот, алюміній тощо, На перший погляд цей процесздається нешкідливим, але викиди від процесів згоряння палива містять ряд забруднюючих сполук вуглецю. При реакції піролізу, низьких температурах і відносно невеликої кількості ${\ce {O2}}$ , можуть виникнути умови, які сприятливі до утворення поліциклічних ароматичних вуглеводнів в процесі спалювання. Наприклад — бензопірен[17], сполука, що викликає рак. Крім того, забруднення повітря можуть викликати домішки, що входять до складу палива. Найбільш поширеною домішкою в викопному паливі є сірка $(S)$ , частково представлена вигляді мінералу піриту — ${\ce {(FeS2)}}$ . В деякому вугіллі може містяться до 6 % сірки, яка перетворюється при спалюванні в ${\ce {(SO2)}}$ . У паливі присутн сірка, яка завжди вважається типовим промисловим забруднювачем повітря. Сажа, ${\ce {CO2}}$ і ${\ce {SO2}}$ є первинними забруднювачами. Діоксид сірки добре розчинний і тому може розчинятися в атмосферному повітрі, конденсуючись навколо частинок, наприклад, диму, що викликає такі негативні явища, як закислення атмосфери.

Сліди металів — забруднювачів заліза ${\ce {(Fe)}}$ або манган ${\ce {(Mn)}}$ каталізують перехід розчиненого ${\ce {SO2}}$ в ${\ce {H2SO4}}$ . Сірчана кислота додатково адсорбує воду. Крапельки її постійно ростуть вологий смог, згущується, досягаючи вкрай низьких значень ${\ce {pH}}$ .

Перехід від вугілля до вуглеводневого палива має свої переваги і недоліки. З одного боку — зменшить небезпеку забруднення повітря частинками сажі, з іншого — сприяє утворенню нових видів забруднення, як первинних, так і вторинних, які виникають в результаті реакцій первинних забруднювачів з паливо, що не перегоріло та киснем повітря.

Оцінка та прогноз

Для попередньої оцінки та прогнозування ситуацій забруднення атмосферного повітря при проектуванні нових перехрестів та шляхопроводів згідно концепції розвитку міста, необхідно мати відповідні інженерні розрахунки, які ґрунтуються на адекватних моделях утворення формальдегідного забруднення атмосферного повітря над автотранспортними шляхопроводами міста. Найбільш корректною є модель, яка дозволяє визначати концентрації викидів вуглеводнів від автомобільних двигунів та ступінь перетворення цих викидів у формальдегід, що є індикатором появи фотохімічного смогу від автотранспорту в країнах пострадянського простору.

На даний час існують багато досліджень, які присвячені побудові і реалізації реалізації математичних моделей атмосферної дифузії первинних та вторинних забруднювачів повітря над міською територією. Слід відмітити роботи таких авторів, як Д. А. Бєліков[18][19]. Відома велика кількість робіт авторів Berkowicz, Soulhac, Coppalle, Авалиани та інш., в яких отримані залежності для розрахунку концентрацій забруднювачів від автотранспорту в умовах міста[20]. В роботах Леженіна А. А., Мальбахова В. М., Шлычкова В.А, Селегея Т.С[21] окреслена задача розглядалася в два етапи.

Математична модель

Математична модель щодо визначенн формальдегідного забруднення атмосферного повітря над автотранспортними шляхопроводами міста є двоблочною з врахуванням як динаміи і кінетики даного процесу. На першому етапі розраховується кількість викидів вуглеводнів в конвективному струмені над перехрестям, на другому етапі за допомогою законів хімічної кінетики отримуємо кількість молекул формальдегіду, що утворилося над забрудненою територією.

Динамічний блок моделі

Визначення кількості викидів вуглеводнів від автотранспорту на шляхопровода

Динамічний блок моделі оснований на припущенні, що над автотранспортним шляхопроводом утворюється теплий купол забрудненого повітря. Конвективне тепло, яке віддає теплове джерело в навколишнє середовище, визначає повністю характер та параметри конвективного струменя повітря, яке утворюється над нагрітою поверхнею. На цьому етапі вирішується рівняння кількості руху забрудненого повітря, яке дозволяє визначати основні параметри забрудненого струменя та розраховувати кількість теплоти, яке виходить з теплого джерела в навколишнє середовище, а також характер та параметри конвективного струменя.

На рис. 1 представлена схема формування конвективної струмини над авторозв'язкою.

Рис.1. Схема вільної конвективної струмени над нагрітою поверхнею шляхопроводу при нейтральних метеоумовах.

В схемі конвективної струмини:

$K$ — Секундна кількість руху, яка проходить через переріз, який віддалений на відстані $Y(m)$ , від джерела теплоти.

Приймаємо $dK=-dAr$ , для елементарного шару завтовшки $dY(m)$ .

$V_{k}$ — Швидкість теплого повітря $(m/c)$ .

$Ar$ — Архімедова сила.

$D$ — Початковий умовний діаметр $(m)$ .

$H=2...3D$ — Висота ділянки формування $(m)$ .

З використанням критерію Річардсона $Ri$ розрізняють стабільні $Ri>1$ , нестабільні $Ri<1$ і нейтральні при $Ri\approx 1$ умови атмосфери.

Згідно визначенню $Ri$ настає нейтральність, яка стає вираженою при параметрах вітру, менше за середні. Спливання забрудненого повітря гальмується при поступовому зменшенні різниці густини струменю і навколишнього повітря. Формування купола забруднення відбувається на кінцевій висоті струмини.

Для розрахунку параметрів конвективної струмени використовується інтегральний метод Л.Ейлера[22] Даний підхід полягає в тому, що зміна кількості вхідних та вихідних рухів потоку в окреслений об'єм дорівнює сумі імпульсів об'ємних активних і реактивних сил.

Поверхня тепловіддачі, яка визначається відповідно до розмірів транспортного вузла з діаметром D обмежує виділений циліндричний об'єм (переріз І-І), Переріз ІІ-ІІ розташований на межі ділянки формування і основної ділянки конвективної струмени. Діаметр верхнього обмеження виділеного об'єму орієнтовно дорівнює величині $D$ . Вектори підтікання повітря для формування конвективної струмени для бічної циліндричної поверхні перпендикулярні вертикальній вісі схематичного представлення моделі.

Температуру в найвужчому перерізі теплого струменя, що підіймається вгору, а також середню швидкість повітря знаходимо за формулами конвективної теплопередачі.[23]f

Середня температура в перехідному перерізі конвективного струменя знаходиться по формулі:

\Delta {t_{ycp}}={\frac {41*Q_{s}^{\frac {2}{3}}}{(y-y_{o})^{\frac {5}{3}}}}

, град.

Середня по площі швидкість теплого повітря, яке підіймається вгору знаходиться по формулі:

V_{y}=0{,}56*({\frac {Q_{s}}{y-y_{o}}})^{0{,}33}

де:

$Q_{s}=R_{a}+R_{c}+R_{t}$ , МДж/м²;
$R_{a}$ — Розсіяна сонячна радіація місцевості;
$R_{c}$ — Пряма сонячна радіація місцевості;
$R_{t}$ — Теплота яка виділяється від автомобільних викидів на транспортному перехресті, МДж/м²;
$R_{t}=q_{a}*N*40000$ , МДж;
$q_{a}$ — Середня витрата палива для одного автомобіля на 1 м шляху, л.;
$N$ — Кількість автомобілів, що визначається за кількістю смуг;
$N={\frac {n*L^{\prime }}{l+L}}$
$n$ — Кількість автомобільних смуг на шляхопроводі,
$L^{\prime }$ — Довжина однієї смуги, м;
$l$ — Довжина автомобіля, м;
40000 МДж/л — Теплота, що розсіюється в навколишнє середовище на кожен літр бензину;
$L$ — Інтервал між автомобілями;
$y-y_{o}$ — Відстань від поверхні землі до найвужчого струменя конвективного тепла, яке підіймається вгору, м;

На підставі теоретичних досліджень авторами яких є Булгаков, Талієв, Писаренко приймається висота конвективного струменя в межах верхнього граничного умови рівна 3 діаметрам поверхні перехрестя.

Загальна кількість викидів вуглеводнів автомобілями визначається за формулою:

$CH_{CH}=({\frac {N*100*7,5}{3600}})*1000,mg/c$

де:

100 - потужність одного автомобіля (кВт);
7,5 - концентрація вуглеводню $CH_{1,85}$ в склади вихлопних газів карбюраторного двигуна (г/кВт* година);

Витрата повітря в найвужчому перерізі конвективного струменя визначається за формулою:

$CH_{air}=({\frac {pi*D^{2}}{4}})*V_{y},m^{3}/c$

де:

$V_{y}$ - cередня по площі швидкість теплого повітря.

Концентрація вуглеводнів $C_{CH}$ від заданої кількості автотранспорту визначається в найвужчому перерізі забрудненого струменя рівне висоті в 2 діаметра перехрестя за формулою:

$C_{CH}={\frac {CH_{CH}}{CH_{air}}},mg/m^{3}$

Кінетичний блок моделі

Механізм вторинного забруднення формальдегідом атмосферного повітря

Другий блок моделі стосується фотохімічних перетворень вуглеводнів ( ${\ce {CxHy}}$ ) різного походження, які досить детально описані в ряді робіт Джона Сейнфілда[24] і Алояна[25], як приклади, метан, вуглеводні біогенного походження — ізопрен і алкени (етилен), які входять в емісії двигунів внутрішнього згоряння.

Залежність константи швидкості реакцій від температури в загальному випадку описується диференційним рівнянням Вант-Гоффа — Арреніуса, інтегральне рішення якого дозволяє визначати на підставі даних моніторингових спостережень ефективну енергію активації процесу перетворення молекул ${\ce {C2H4}}$ в молекули ${\ce {HCHO}}$ в залежності від заданих метеоумов. Інтегральне рішення якого має вигляд:

$lnK=C-({\frac {E}{R*T}})$

де:

$C$ — постійна інтегрування;
$E$ — енергія активації, постійна даної реакції, J/molK;
$R$ — універсальна газова постійна, J/mol;
$T$ — абсолютная температура (зазвичай в Кельвінах);

Див. також

Примітки

Джерела

Environ. Sci. Technol. 2017, 51, 10, 5650–5657 Publication Date: April 25, 2017 https://doi.org/10.1021/acs.est.7b01356
Benning, L., Wahner, A. Measurements of Atmospheric Formaldehyde (HCHO) and Acetaldehyde (CH3CHO) during POPCORN 1994 Using 2.4-DNPH Coated Silica Cartridges. Journal of Atmospheric Chemistry 31, 105—117 (1998). https://doi.org/10.1023/A:1005884116406
Какарека, С. В. Анализ и оценка источников выбросов формальде- гида в атмосферный воздух на территории Беларуси / С. В. Какарека, Ю. Г. Кокош (Ашурко) // Природопользование: сб. науч. тр. / Институт природопользования НАН Беларуси ; редкол.: А. К. Карабанов (гл. ред.) [и др.]. — Минск, 2012. — Вып. 21. — С. 75−82.
John H. Seinfeld, Spyros N. Pandis., Atmospheric Chemistry and Physics: From Air Pollution to Climate Change, 3rd Edition, Wiley, E-Book 978-1-119-22117-3
Gerd, A., Folberth, Timothy, M., Butler, William, J.,Collins, Steven, T., Rumbold (2015). Megacities and climate change- A brief overview. Environment Pollution. 203, 235—242.
UN-Habitat Retrieved on 2021-02-09.
David, D.,Parrish, Hanwant, D.,Singh, Luisa, Molina, Sasha, Madronich. (2011). Air quality progress in North American megacities: A review. Atmospheric Environment, 45, 7015-7025.
Державне регулювання викидів ${\ce {CO2}}$ та споживаггя енергії дорожним автотранспортом: Європейський досвід та перспективи України/ Ніколас Хілл, Улізабет Віндіш, Олексій Клименко // Clima East Project, К.: 2016.
Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення по регіонах.
Polishchuk S.Z., Dotsenko L.V., Demidenko A.S. (2015) Estimation of the influence of meteorological factors on the state of atmospheric air pollution in the city of Dnipropetrovsk (on the example of formaldehyde) / Construction, materials science, machine building: Starodubsky Readings-2015, — P.266-270.
О. Г. Шевченко, М. І. Кульбіда, С. І. Сніжко, Л. С. Щербуха, Н. О. Данілова. (2014). Рівень забруднення атмосферного повітря міста Києва формальдегідом. Український гідрометеорологічний журнал, Одеський державний екологічний університет, № 14, — С. 2-22.
Мережа спостережень Retrieved on 2021-02-09.
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря в м. Києві згідно моніторингових даних по стаціонарних постах спостережень Retrieved on 2021-02-09.
Rosten MJ. SMOG IN LOS ANGELES. JAMA. 1960;172(12):1322–1323. https://doi.org/10.1001/jama.1960.03020120100027 Retrieved on 2021-05-14.
До України прийшов антициклон «Бригітта»: тумани огорнуть не лише Київ Retrieved on 2021-02-09.
Rostyslav Sipakov. (2021, May 4). Improving management of environmental risk from urbanized areas highways' air pollution (on an example of Kyiv city). https://doi.org/10.5281/zenodo.4735835 Retrieved on 2021-05-15.
Benzo(a)pyrene Retrieved on 2021-02-09
Беликов Д. А., Старченко А. В. Исследование образования вторичных загрязнителей (озона) в атмосфере г. Томска «Оптика атмосферы и океана.» -2005 — Т.18, № 05-06.- С.435-443.
Беликов Д. А., Старченко А. В. Исследование сцунариев загрязнения атмосферы города примесями вторичной эмиссии «Вычислительные технологии.» — 2005 — Т.10,ч.2.- С.99-105.
Berkowicz, R., Hertel O., Larsen S.E., Sorensen N.N., Nielsen M. Modelling traffic pollution in streets. Denmark: NERI, 1997.51 p.
Леженин А. А., Мальбахов В. М., Шлычков В.А Численная модель миграции аэрозоля, образовавшегося в зоне лесных пожаров «Оптика атмосферы и океана.» 2003. Т. 16, № 5-6. С. 478—481
Эйлер Л. Интегральное исчисление. Том 1. — М.: ГИТТЛ. 1956.
Основи конвективного теплообміну: метод. вказівки до практ. занять / уклад.: Н. А. Панченко, А. А. Халатов. — К: НТУУ «КПІ ім. І.Сікорського», 2017. — 32 с.
John H. Seinfeld, Atmospheric chemistry and physics / Spiros N. Pandis // A Wiley-Interscience Publication, Printed in the USA, QC879.6. S45 1997.- 1356 P.
Aloyan A.E., Numerical modeling of the interaction of gas species and aerosol in the atmospheric dispersive system / Russ.J Num. // Analysis Math. Modelling. — 2000. — Vol. 15, No 3-4. — P. 211—224

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Environ. Sci. Technol. 2017, 51, 10, 5650–5657 Publication Date: April 25, 2017 https://doi.org/10.1021/acs.est.7b01356

[2] Benning, L., Wahner, A. Measurements of Atmospheric Formaldehyde (HCHO) and Acetaldehyde (CH3CHO) during POPCORN 1994 Using 2.4-DNPH Coated Silica Cartridges. Journal of Atmospheric Chemistry 31, 105—117 (1998). https://doi.org/10.1023/A:1005884116406

[3] Какарека, С. В. Анализ и оценка источников выбросов формальде- гида в атмосферный воздух на территории Беларуси / С. В. Какарека, Ю. Г. Кокош (Ашурко) // Природопользование: сб. науч. тр. / Институт природопользования НАН Беларуси ; редкол.: А. К. Карабанов (гл. ред.) [и др.]. — Минск, 2012. — Вып. 21. — С. 75−82.

[4] John H. Seinfeld, Spyros N. Pandis., Atmospheric Chemistry and Physics: From Air Pollution to Climate Change, 3rd Edition, Wiley, E-Book 978-1-119-22117-3

[5] Gerd, A., Folberth, Timothy, M., Butler, William, J.,Collins, Steven, T., Rumbold (2015). Megacities and climate change- A brief overview. Environment Pollution. 203, 235—242.

[6] UN-Habitat Retrieved on 2021-02-09.

[7] David, D.,Parrish, Hanwant, D.,Singh, Luisa, Molina, Sasha, Madronich. (2011). Air quality progress in North American megacities: A review. Atmospheric Environment, 45, 7015-7025.

[8] Державне регулювання викидів ${\ce {CO2}}$ та споживаггя енергії дорожним автотранспортом: Європейський досвід та перспективи України/ Ніколас Хілл, Улізабет Віндіш, Олексій Клименко // Clima East Project, К.: 2016.

[9] Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення по регіонах.

[10] Polishchuk S.Z., Dotsenko L.V., Demidenko A.S. (2015) Estimation of the influence of meteorological factors on the state of atmospheric air pollution in the city of Dnipropetrovsk (on the example of formaldehyde) / Construction, materials science, machine building: Starodubsky Readings-2015, — P.266-270.

[11] О. Г. Шевченко, М. І. Кульбіда, С. І. Сніжко, Л. С. Щербуха, Н. О. Данілова. (2014). Рівень забруднення атмосферного повітря міста Києва формальдегідом. Український гідрометеорологічний журнал, Одеський державний екологічний університет, № 14, — С. 2-22.

[12] Мережа спостережень Retrieved on 2021-02-09.

[13] Спостереження за забрудненням атмосферного повітря в м. Києві згідно моніторингових даних по стаціонарних постах спостережень Retrieved on 2021-02-09.

[14] Rosten MJ. SMOG IN LOS ANGELES. JAMA. 1960;172(12):1322–1323. https://doi.org/10.1001/jama.1960.03020120100027 Retrieved on 2021-05-14.

[15] До України прийшов антициклон «Бригітта»: тумани огорнуть не лише Київ Retrieved on 2021-02-09.

[16] Rostyslav Sipakov. (2021, May 4). Improving management of environmental risk from urbanized areas highways' air pollution (on an example of Kyiv city). https://doi.org/10.5281/zenodo.4735835 Retrieved on 2021-05-15.

[17] Benzo(a)pyrene Retrieved on 2021-02-09

[18] Беликов Д. А., Старченко А. В. Исследование образования вторичных загрязнителей (озона) в атмосфере г. Томска «Оптика атмосферы и океана.» -2005 — Т.18, № 05-06.- С.435-443.

[19] Беликов Д. А., Старченко А. В. Исследование сцунариев загрязнения атмосферы города примесями вторичной эмиссии «Вычислительные технологии.» — 2005 — Т.10,ч.2.- С.99-105.

[20] Berkowicz, R., Hertel O., Larsen S.E., Sorensen N.N., Nielsen M. Modelling traffic pollution in streets. Denmark: NERI, 1997.51 p.

[21] Леженин А. А., Мальбахов В. М., Шлычков В.А Численная модель миграции аэрозоля, образовавшегося в зоне лесных пожаров «Оптика атмосферы и океана.» 2003. Т. 16, № 5-6. С. 478—481

[22] Эйлер Л. Интегральное исчисление. Том 1. — М.: ГИТТЛ. 1956.

[23] Основи конвективного теплообміну: метод. вказівки до практ. занять / уклад.: Н. А. Панченко, А. А. Халатов. — К: НТУУ «КПІ ім. І.Сікорського», 2017. — 32 с.

[24] John H. Seinfeld, Atmospheric chemistry and physics / Spiros N. Pandis // A Wiley-Interscience Publication, Printed in the USA, QC879.6. S45 1997.- 1356 P.

[25] Aloyan A.E., Numerical modeling of the interaction of gas species and aerosol in the atmospheric dispersive system / Russ.J Num. // Analysis Math. Modelling. — 2000. — Vol. 15, No 3-4. — P. 211—224