Франклін Пірс
Фра́нклін Пірс (англ. Franklin Pierce; 23 листопада 1804 — 8 жовтня 1869) — 14-й президент США (1853–1857), перший президент США, що народився у XIX столітті.
Франклін Пірс | |
---|---|
англ. Franklin Pierce | |
![]() Франклін Пірс | |
14-й Президент США | |
4 березня 1853 — 4 березня 1857 | |
Віцепрезидент |
Вільям Р. Кінг (1853) не було (1853-1857) |
Попередник | Міллард Філлмор |
Наступник | Джеймс Б'юкенен |
17-й Сенатор США від Нью-Гемпширу | |
4 березня 1837 — 28 лютого 1842 | |
Попередник | Джон Пейдж |
Наступник | Леонард Вілкокс |
Член Палати представників США від Нью-Гемпшира | |
4 березня 1833 — 3 березня 1837 | |
Народився |
23 листопада 1804 Хіллсборо, штат Нью-Гемпшир |
Помер |
8 жовтня 1869 (64 роки) Конкорд, штат Нью-Гемпшир |
Похований |
![]() |
Відомий як | політик, адвокат, державний діяч |
Країна | США |
Національність | Англієць |
Освіта | Боудін-коледж, Northampton Law Schoold і Академія Філіпса в Ексетеріd |
Політична партія | Демократична партія США |
Батько | Benjamin Pierced |
Мати | Anna Kendrick Pierced |
У шлюбі з | Джейн Епплтон Пірс |
Діти | Benjamin Pierced, Franklin Pierced[1] і Frank Robert Pierced[1] |
Професія | юрист |
Релігія | Єпископальна церква |
Підпис |
![]() |
Біографія
Франклін Пірс був адвокатом у своєму рідному штаті Нью-Гемпширі, потім членом законодавчих зборів штату. У 1833 р. був вибраний у конгрес США, спочатку представником, потім сенатором. У 1850 р. був президентом конвенту, скликаного для перегляду конституції Нью-Гемпширу.
Обраний в 1852 року значною більшістю голосів у президенти Сполучених Штатів від Демократичної партії (48-річний Пірс, «темний коник» своєї партії, був у той час наймолодшим обраним президентом, до того ж зовні привабливим і хорошим оратором), він під час свого правління (1853—1857) розчарував своїх виборців. Пірс був покірним знаряддям в руках Півдня і, не зупиняючись перед нічим, відстоював інтереси рабовласників.
При ньому було видано відомий білль Канзас-Небраска 1854, надавши новоствореним штатам — Канзасу і Небрасці — право зберегти чи скасувати рабство на власний розсуд.
У зовнішній політиці Пірс виявився старанним послідовником доктрини Монро («Америка для американців»). Особливо вороже ставився він до Іспанії і до Центральної Америки.
На виборах партія виставила нового кандидата — Джеймса Б'юкенена. Слабохарактерний Пірс, зіткнувшись із серйозними невдачами, став хронічним алкоголіком і відійшов від політики. Він помер від цирозу печінки.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Посилання
- Твори Franklin Pierce у проєкті «Гутенберг»
- Essays on Franklin Pierce and shorter essays on each member of his cabinet and First Lady, from the Miller Center of Public Affairs
- Твори та інформація про Франклін Пірс у Інтернет-архіві
- Franklin Pierce: A Resource Guide from the Library of Congress
- Biography from the White House
- Franklin Pierce Bicentennial
- «Life Portrait of Franklin Pierce», from C-SPAN's American Presidents: Life Portraits, June 14, 1999
- «Franklin Pierce: New Hampshire's Favorite Son»—Booknotes interview with Peter Wallner, November 28, 2004
- Franklin Pierce Personal Manuscripts