Франклін Пірс

Фра́нклін Пірс (англ. Franklin Pierce; 23 листопада 1804 8 жовтня 1869) — 14-й президент США (18531857), перший президент США, що народився у XIX столітті.

Франклін Пірс
англ. Franklin Pierce
Франклін Пірс
14-й Президент США
4 березня 1853  4 березня 1857
Віцепрезидент Вільям Р. Кінг (1853)
не було (1853-1857)
Попередник Міллард Філлмор
Наступник Джеймс Б'юкенен
17-й Сенатор США від Нью-Гемпширу
4 березня 1837  28 лютого 1842
Попередник Джон Пейдж
Наступник Леонард Вілкокс
Член Палати представників США від Нью-Гемпшира
4 березня 1833  3 березня 1837
Народився 23 листопада 1804(1804-11-23)
Хіллсборо, штат Нью-Гемпшир
Помер 8 жовтня 1869(1869-10-08) (64 роки)
Конкорд, штат Нью-Гемпшир
Похований
Old North Cemeteryd : 
Відомий як політик, адвокат, державний діяч
Країна США
Національність Англієць
Освіта Боудін-коледж, Northampton Law Schoold і Академія Філіпса в Ексетеріd
Політична партія Демократична партія США
Батько Benjamin Pierced
Мати Anna Kendrick Pierced
У шлюбі з Джейн Епплтон Пірс
Діти Benjamin Pierced, Franklin Pierced[1] і Frank Robert Pierced[1]
Професія юрист
Релігія Єпископальна церква
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Франклін Пірс був адвокатом у своєму рідному штаті Нью-Гемпширі, потім членом законодавчих зборів штату. У 1833 р. був вибраний у конгрес США, спочатку представником, потім сенатором. У 1850 р. був президентом конвенту, скликаного для перегляду конституції Нью-Гемпширу.

Обраний в 1852 року значною більшістю голосів у президенти Сполучених Штатів від Демократичної партії (48-річний Пірс, «темний коник» своєї партії, був у той час наймолодшим обраним президентом, до того ж зовні привабливим і хорошим оратором), він під час свого правління (1853—1857) розчарував своїх виборців. Пірс був покірним знаряддям в руках Півдня і, не зупиняючись перед нічим, відстоював інтереси рабовласників.

При ньому було видано відомий білль Канзас-Небраска 1854, надавши новоствореним штатам Канзасу і Небрасці — право зберегти чи скасувати рабство на власний розсуд.

У зовнішній політиці Пірс виявився старанним послідовником доктрини Монро («Америка для американців»). Особливо вороже ставився він до Іспанії і до Центральної Америки.

На виборах партія виставила нового кандидата Джеймса Б'юкенена. Слабохарактерний Пірс, зіткнувшись із серйозними невдачами, став хронічним алкоголіком і відійшов від політики. Він помер від цирозу печінки.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.