Французька абетка

Французька абетка — сукупність літер, розташована у певній послідовності, що використовується у французькій писемності. Сучасна французька абетка складається з 26 літер латинської абетки з п'ятьма діакритичними знаками і двома лігатурами.

Французька абетка

Написання	Звуки, що позначає	Французька назва	Український відповідник	Написання	Звуки, що позначає	Французька назва	Український відповідник
A a	[a] [ɑ]	a	а	N n	[n]	ɛn	ен
B b	[b]	be	бе	O o	[o] [ɔ]	o	о
C c	[s] [k]	se	се	P p	[p]	pe	пе
D d	[d]	de	де	Q q	[k]	ky	кю
E e	[e] [ɛ] [ə] [œ]	œ	як ьо після приголосних	R r	[ʁ]	ɛʁ	ер
F f	[f]	ɛf	еф	S s	[s] [z]	ɛs	ес
G g	[g] [ʒ]	ʒe	же	T t	[t] [s]	te	те
H h	—	aʃ	аш	U u	[y]	y	як ю після приголосних
I i	[i]	i	і	V v	[v]	ve	ве
J j	[ʒ]	ʒi	жі	W w	[v]	dublve	дубль-ве
K k	[k]	ka	ка	X x	[ks] [gs] [s] [z]	iks	ікс
L l	[l]	ɛl	ель	Y y	[i] [j]	igrek	ігрек
M m	[m]	ɛm	ем	Z z	[z]	zɛd	зед

Діакритичні знаки

Літери з діакритикою (діакритичні знаки не використовуються з великими літерами, в інших випадках написання літер без знаків є помилкою):

Акут (фр. accent aigu): використовується виключно з літерою E (É é) для позначення закритого звуку [е].
Гравіс (фр. accent grave): найчастіше використовується з літерою e (È è) для позначення відкритого звуку [ɛ]. Також ставиться над літерами a (À à) й u (Ù ù) для розрізнення прийменника à від дієслова il a (avoir), прислівника là від визначеного артикля la та прислівника où від сполучника ou.
Циркумфлекс (фр. accent circonflexe): ставиться над літерами a (Â â), e (Ê ê) та o (Ô ô) для позначення подовжених звуків, часто вказує на літеру s, якій передувала зазначена голосна. Для літер i (Î î) та u (Û û) носить лише орфографічний характер. Слугує для розрізнення дієприкметника dû від партитивного артикля du та дієприкметників crû (від croître) від cru (від croire).
Трема (фр. tréma): використовується з літерами e (Ë ë), i (Ï ï), u (Ü ü) та y (Ÿ ÿ), вказує на приналежність літер до різних складів задля уникнення трактування сполучення букв, як дифтонга.
Седіль (фр. cédille): використовується тільки з літерою c (Ç ç), позначає вимову [s] замість [k] перед голосними a, o, u.

Заміна літер з діакритикою на літери без діакритики офіційно вважається орфографічною помилкою[1][2], але на практиці діакритика над великими літерами з технічних причин часто опускають. Ініціальні абревіатури пишуться без діакритики: CEE (Communauté Économique Européenne); графічні скорочення її зберігають: É.-U. (États-Unis).

При сортуванні діакритичні знаки не враховуються (за винятком слів, які розрізняються лише ними).

Лігатури

Лігатури: Ææ Œœ. Нерідко з технічних причин замінюються на дві літери: ae (або фонетичний запис é), oe.

Примітки

Académie française, accentuation. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 5 листопада 2014.
Banque de dépannage linguistique, Office québécois de la langue française, http://66.46.185.79/bdl/gabarit_bdl.asp?t1=1&id=1438 Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.

Див. також

Латинська абетка
Орфографія французької мови
Французька трагедія (п'єса)

Джерела та посилання

Энциклопедия «Вокруг света»(рос.)
Може Г.Практическая грамматика французского языка. — СПб.:Лань,1996. — С. 1 (фр.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Académie française, accentuation. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 5 листопада 2014.

[2] Banque de dépannage linguistique, Office québécois de la langue française, http://66.46.185.79/bdl/gabarit_bdl.asp?t1=1&id=1438 Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.