X (латиниця)

X, x («ікс») — 24-а літера латинського альфабету, яка походить від грецької хі (Χ, χ), виглядає так само, як літера Х, х у кирилиці. У римській системі числення означає число 10.

X
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ
Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ Ů
Ű Ų Ư Ŵ Ý
Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

У польській, фінській, румунській та інших мовах ця літера використовується тільки в запозичених словах. Є 32-ю літерою албанського альфабету, позначає звук МФА: [d͡z] і називається дза (алб. ə [d͡z]).

Історія

У давньогрецькій мові «Χ» і «Ψ» були одними з кількох варіантів однієї літери, спочатку використовуваної для /kʰ/, а пізніше, у західних областях, таких як Аркадія, як спрощення орграфа «ΧΣ» для /ks/. Зрештою, більш консервативні східні форми стали стандартом класичної грецької мови, і, таким чином, «Χ» (Chi) означало /kʰ/ (пізніше /x/; палаталізовано до [ç] у новогрецькій перед голосними переднього боку). Проте етруски перейняли «Χ» із західногрецької мови, і тому ця літера означає /ks/ в етруській та латинській мовах, а не /x/ як у новогрецькій мові, який у кирилиці теж передають літерою Хх.

Літера 'Χ' ~ 'Ψ' для /kʰ/ була грецьким доповненням до альфабету, розміщеним після семітських літер разом з фі 'Φ' для /pʰ/.

Способи кодування

В Юнікоді велика X кодується як U+0058 , мала x — U+0078.

Код ASCII для великої X — 88, для малої x — 120; або у двійковій системі 01011000 та 01111000 відповідно.

Код EBCDIC для великої X — 231, для малої x — 167.

NCR код HTML та XML — «X» та «x» для великої та малої літер відповідно.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.