Ï (латиниця)

Ï, ï — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою I з додаванням умлаута. У африкаансі, каталонській, нідерландській, французькій, галісійській, валійській, південносаамській, а іноді й англійській «ï» використовується, коли «i» слідує за іншою голосною і вказує на зяяння у вимові таких слів, тобто вона вказує, що дві голосні вимовляються в окремі склади, а не разом, як дифтонг або диграф. Прикладами є французьке слово maïs (ma.is, кукурудза), нідерландські tracheïde (трахеїда) й Oekraïne (ukrɑ:ˈinə, Україна), англійське naïve (nɑ:ˈi: v чи naɪˈi: v, наївність), каталонське Ucraïna (ukrɑ:ˈjinɑ, Україна) та raïm (ra.im, виноград).

Ï
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ð,ð	Ď,ď	Đ,đ	È	É	Ê
Ë	Ē	Ė	Ę	Ě	Ə	Ĝ
Ğ	Ġ	Ģ	Ĥ	Ħ	Ì	Í
Î	Ï	Ī	Į	İ,i	I,ı	IJ
Ĵ	Ķ	Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ
Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ	Ñ	Ń	Ņ
Ň	N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ø	Ő	Œ	Ơ
Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ	Ɽ	ß
ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş	Š	Þ
Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ	Ʈ	ẗ
Ù	Ú	Û	Ü	Ū	Ŭ	Ů
Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ	Ẋ	Ý
Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ	Ẕ	Ƶ
Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

У німецькій та угорській мовах ï або I-умлат не належать до альфабету.

У науковій літературі тюркськими мовами ⟨ï⟩ іноді використовується для запису неокругленого голосного /ɯ/, який у стандартному сучасному турецькому альфабеті записується як безкрапковий i ⟨ı⟩.[1] Нейтральний голосний, реконструйований прамонгольською мовою, іноді пишеться ⟨ï⟩.[2]

У транскрипції амазонських мов ï використовується для позначення високого центрального голосного /ɨ/.

Це також транслітерація руни ᛇ.