L (латиниця)

L («ель») — дванадцята літера латинського алфавіту, присутня в усіх графічних системах на його основі.

L
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ
Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ Ů
Ű Ų Ư Ŵ Ý
Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Історія

Походить від семітської ламед через грецьку лямбда (Λ). Припускають, що фінікійці запозичили її в єгиптян ієрогліф, пристосувавши його до власного алфавіту. У більшості мов вона позначає звук, близький до [l].

Способи кодування

В Юнікоді велика L має код U+004C, а мала l — U+006C. В деяких шрифтах мале l буває важко відрізнити від цифри 1 (один) або від великої літери L. Стилізований варіант, оснований на курсивному ℓ для позначення літра. В Юнікоді це символ  — U+2113 або  — «ℓ».

Код ASCII для великої L — 76, для малої l — 108; або у двійковій системі 01001100 та 01101100, відповідно.

Код EBCDIC для великої L — 211, для малої l — 147.

NCR код HTML та XML — «L» та «l» для великої та малої літер відповідно..

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.