Франческо Молінарі Праделлі

Франческо Молінарі Праделлі (Болонья, 6 липня 1911 — Болонья, 8 серпня 1996) — італійський диригент.

Франческо Молінарі Праделлі
Народився 4 липня 1911(1911-07-04)[1][2] або 6 липня 1911(1911-07-06)[3]
Болонья, Італія[4][3]
Помер 8 серпня 1996(1996-08-08)[3] (85 років)
Болонья, Італія[3]
Країна  Італія
 Королівство Італія
Діяльність диригент
Alma mater Національна академія святої Цецилії і Conservatorio Giovanni Battista Martinid
Знання мов італійська[1]
IMDb ID 0694973

Біографія

Навчався в Болоньї по класу фортепіано і композиції, після цього продовжив навчання в Національній академії Санта-Чечілія в Римі, додатково вивчав диригування разом з Бернардіно Молінарі (з яким не мав родинних зв'язків). В 1938 році в Римі отримав диплом диригента.

Наступного року, з величезним успіхом, дебютував в Болоньї з оперою «Любовний напій» Гаетано Доніцетті. Успішний дебют допоміг йому розпочати свій перший гастрольний італійський тур в театрах Бергамо і Бреші. Його популярність допомагає йому дебютувати в Театрі Ла Скала в Мілані в 1946 році (рік, в який театр вперше відкрив свої двері після бомбардувань Другої світової війни).

За кордоном дебютує в 1956 році в Лондонському Ковент Гарден, диригуючи Ренаті Тебалді, яка виконує партію Тоски в однойменній опері Джакомо Пуччіні. Пересікає Атлантичний океан в 1957 році й знову з величезним успіхом дебютує в Сан-Франциско. Його співпраця з найбільш відомими театрами і оркестрами не має меж: від Віденської Державної опери до Нью-Йоркської «Метрополітен-опера». В Італії диригував хором і симфонічним оркестром італійської телерадіокомпанії RAI, оркестром Римського оперного театру, Національної Академії Санта-Чечілія, Пармського театру Редджіо, Венеціанського оперного театру «Ла Феніче». Записав незлічену кількість пластинок, співпрацюючи з найбільш відомими звукозаписними марками: Decca, EMI, Universal MG, London Records, Rca Records, Myto та ін. Джузеппе ді Стефано, Лучано Паваротті, Лейла Генджер, Монсеррат Кабальє, Біргіт Нільссон, Ніколай Гедда, Джоан Сазерленд, Маріо дель Монако, Рената Скотто і багато іших відомих співаків працювали з ним.

Крім диригування, займався також акомпануванням на фортепіано речитативів.

Франческо Молінарі Праделлі був відомий також як колекціонер і великий поціновувач образотворчого мистецтва, особливо мистецтва періоду XVI–XVIII століть: під час своїх незлічених робочих поїздок скуповував картини. В 1984 році (26 травня — 29 серпня) в Болоньї в Палаццо дель Подеста відбулася виставка його колекції і з цього приводу було видано також і каталог «Колекція Молінарі Праделлі: картини 17-18 стт. Болонья, Палаццо дель Подеста, 26 травня — 29 серпня 1984»

Дискографія

Посилання

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #174247923 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.