Притисько-Микільська вулиця

Прити́сько-Микі́льська ву́лиця — старовинна вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі і вулиці Костянтинівської вулиця до вулиці Хорива.

Притисько-Микільська вулиця
Київ
Місцевість Поділ
Район Подільський
Назва на честь церкви Миколи Притиска
Колишні назви
Георгія Лівера
Загальні відомості
Протяжність 310 м
Координати початку 50°27′47″ пн. ш. 30°31′01″ сх. д.
Координати кінця 50°27′53″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д.
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро  «Контрактова площа»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Флорівський монастир, церква Миколи Притиска
Забудова цивільна та церковна XVIII — початку XX століття
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11369
У проєкті OpenStreetMap r1738355
Мапа
 Притисько-Микільська вулиця у Вікісховищі

Прилучається Фролівська вулиця.

Історія

Вулиця відома з XVII століття під сучасною назвою, від церкви Миколи Притиска, до якої веде вулиця (храм збудовано у 1631 році, за іншими даними, достовірнішими — наприкінці XVII століття). З 1957 року[1] — вулиця Георгія Лівера, на честь Г. В. Лівера, революціонера, учасника боротьби за радянську владу у Києві. Історичну назву вулиці повернуто 1991 року[2].

На початок XIX століття була однією з небагатьох вулиць Подолу з кам'яною забудовою, тому зберегла свій первісний вигляд та пролягання і після пожежі 1811 року. Саме тут 1730 року розмістилася перша міська аптека.

В свій час на вулиці було дві значні церковні споруди — окрім існуючого і дотепер Флорівського монастиря, дзвіниця та Святі Ворота якого виходять саме на Притисько-Микільську вулицю, навпроти ще існувала Петропавлівська церква, збудована ще у XVII столітті як костьол. Церква, на жаль, була втрачена у 30-х роках XX століття.

Вулиця забудована виключно будівлями 1-ї половини XVIII — початку XX століття.

Пам'ятки історії та архітектури
  • буд. № 1 — Будинок шевського цеху (середина XVIII ст.)
  • буд. № 4 — Будинок житловий із флігелем (перша половина XIX ст.)
  • буд. № 5 — Будинок Рибальського (перша половина XVIII ст.)
  • буд. № 7 — Будинок житловий з аптекою А. Бунге та І. Гейтера (1728; початок XIX ст., нині — Аптека-музей)
  • буд. № 7-Б — Жилий флігель 1839 р.

Примітки
  1. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 926, арк. 577–578. Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3864, арк. 79–81. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.

Джерела
  • Вулиці Києва: історичні та нові назви (Випуск № 2, 1990­–2009 роки) / Олексій Мужилко. — К. : Бужани, 2010. — С. 22, 31, 42–43. — ISBN 978-966-2135-01-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.