Фруде Йонсен

Розпочав свою кар'єру в 1992 році виступами за команду клубу «Сотфосс Турн», але у Тіппелізі дебютував лише після свого переходу (1993 рік) в «Одд Гренланд», але не відразу, а лише в 1999 році (на той час йом виповнилося 25 років), коли команда вийшла до вищого дивізіону норвезького футболу.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Русенборг», до складу якого приєднався в середині 2000 року, як заміна Джону Кар'ю. Під час свого перебування в «Одд Гренланд» навчався на поліцейського, але після переходу до «Русенборга» покинув навчання. В складі свого нового клубу в дебютному сезоні зіграв 15 матчів та забив 9 м'ячів, й, таким чином, відзначився 12-ма голами в своїй кар'єрі (ще 3-ма відзначився в період свого перебування в «Одд»)[1]. В складі «Русенборга» став переможцем чемпіонату. Команда того сезону мінімально поступилася в кваліфікації Ліги чемпіонів й не змогла вийти до групового раунду. Йонсен же виступав досить вдало, заби 5 м'ячів у 6-ти матчах — в тому чилі відзначився й хет-триком проти «Гельсінборга». Оскільки команда фінішувала на 3-му місці, то вони здобули путівку до Кубку УЄФА, де поступилися в першому ж раунді «Алавесу», Йонсен відзначився голом у першому матчі, який завершився виїзною ніиєю 1:1, але в домашньому поєдинку Русенборг поступився з рахунком 1:3.

У своєму першому повному сезоні в «Русенборзі» став найкращим бомбардиром з 17-ма голами (роділив це звання з Торстейном Гельстадом та Клейтоном Зейном), зігравши у складі клубу всі матчі, окрім одного. «Русенборг» знову став переможцем національного чемпіонату, випередивши на одне очко «Ліллестрем». У Лізі чемпіонів в своїй групі «Русенборг» фінішував 4-им. Фроде зіграв у п'яти з шести матчів кваліфікації, але не забив у них жодного матчу, проте відзначився 1-им у кваліфікації.

В 2002 році Йонсен втретє з клубом став переможцем національного чемпіонату. Через травму зіграв лише 17 з 26-ти матчів, в яких відзначився 7-ма голами. У кваліфікації Ліги чемпіонів відзначився двома голами, але в груповому етапі не забив жодного м'яча, «Русенборг» же набрав чотири очки та посів останнє місце в групі, незважаючи на те, що на цій стадії команда програла лише два матчі.

В сезоні 2003 року Йонсен відіграв усі матчі, а «Русенборг» став переможцем чемпіонату з 14-ти очковим відривом від свого найближчого переслідувача. Фроде відзначився 15-ма голами, й лише на 2 голи за цим показником випередив свого одноклубника Гаральда Браттбакка. Він також у складі «Русенборга» виграв кубок після перемоги над «Буде-Глімт» (3:1), забивши швидкий м'яч. Крім того став найкращим бомбардиром Кубка, відзначився 11-ма голами в 7-ми матчах. У кваліфікації Ліги чемпіонів Йонсен та «Русенборг» поступилися «Депортіво» й не змогли пробитися до групового етапу турніру. Клуб знову потрапив до Кубку УЄФА й мав непогані шанси на продовження боротьби, але програв через виїзний гол Бенфіці. Того сезону Фроде зіграв у всіх єврокубкових матчах команди, за виключенням однієї гри, та забив у 2-ох з 9-ти матчів.

Сезон 2004 року був дуже драматичним та пам'ятним для Фроде Йонсена. «Русенборг» боровся з «Волеренгою» за чемпіонство, й напередодні останнього матчу чемпіонату лідирував у турнірній таблиці, але лише завдяки найбільшій кількості забитих м'ячів. Після 7-ми хвилин у матчі між «Росенборгом» та ФК «Люном», «Волеренга» виграла свій матч чемпіонату з рахунком 3:0. «Русенборг» вигравав з рахунком 3:1, але для перемоги в чемпіонаті потрібно було забити принаймні 1 гол, і в додатковому до основного часу поєдинку Фроде відзначився втретє в матчі й забезпечив своєму клубу чемпіонство[2]. Йонсен відіграв усі матчі свого клубу й з 19-ма голами став найкращим бомбардиром команди. Високою результативністю в єврокубках він не відзначався, але, тим не менше, «Русенборг» повернувся в Лігу чемпіонів. Цього сезону команда набрала лише два очки, а сам Фроде відзначився 2-ма голами.

Після 5-ти чемпіонств, які були здобуті поспіль, в 2005 році «Русенборг» посів скромне 7-ме місце. Того сезону Йонсен відзначився лише 7-ма голами в 23-ох матчах. У 2005 році ним активно цікавилися «Мальорка» та празька «Спарта», але трансфер так і не відбувся. Зіграв у всім матчах норвезького клубу в Лізі чемпіонів, але забитими м'ячами не відзначився жодного разу. У групі вони протистояли мадридському «Реалу», ліонсьькому «Олімпіку» та грецькому «Олімпіакосу» й посіли в ній третє місце, але в першом раунді Кубку УЄФА поступилися санкт-петербурзькому «Зеніту».

Фроде Йонсен розпочав сезон дуже добре, в його першій частині відзначився 6-ма голами в 13-ти матчах, завдяки чому зацікавив японський клуб «Нагоя Грампус». Йонсен не зміг відмовитися від можливості пограти за кордоном й після декількох років сумлінної праці в «Русенборзі» норвезький клуб погодився його продати японцям, у липні 2006 року його було продано.

За час свого перебування в «Русенборзі» в усіх турнірах зіграв 234 матчі, в яких забив 125 разів.

Він підписав 1,5-річний контракт з клуб й дебютував у його складі в матчі проти ДЖЕФ Юнайтед 29 липня 2006 року, забивши двічі у ворота суперників свого нового клубу. «Нагоя» здобула перемогу з рахунком 3:2. Після цього відзначився ще 8 разів і з 10-ма голами у 18-ти матчах в складі «Нагої» допоміг клубу посісти 7-ме місце.

У свій перший повний сезон в 2007 році, Нагоя посіла 11-те місце. Фруде відзначився 13-ма голами в 26 матчах.

У 2008 році Йонсен і «Нагоя» боролися до останнього туру за чемпіонство Джей-Ліги 1, але в підсумку посіли лише третє місце, отримавши право наступного сезону стартувати в Лізі чемпіонів АФК.

28 жовтня 2008 року Фруде Йонсен заявив, що він хотів би залишитися в Японії, щонайменше, ще один рік, в складі Нагої або й іншого японського клубу[3].

18 листопада 2008 року Фроде Йонсен оголосив, що він залишить «Нагою» після завершення сезону, і що йому залишилося лише пройти медичний огляд для переходу в інший японський клуб. Проте до завершення сезону 2008 року він не уточнив до складу якого японського футбольного клубу він перейде[4]. Зрештою, стало відомо, що сезон 2009 року він провеле в складі «Сімідзу С-Палс».

Зрештою стало відомо, що він приєднається до «Сімідзу С-Палс» у сезоні 2009 року.

У складі «Симідзу С-Палс» Фруде Йонсен зайняв 7-ме місце в своєму першому ж сезоні, команді не вистачило лише п'ять очок для потрапляння до Ліги чемпіонів АФК, того ж сезону Фруде забив 9 м'ячів.

1 серпня Йонсен своїм першим хет-триком у Джей-Лізі 1 та допоміг своєму клубу здобути перемогу над «Сенан Бельмаре» з рахунком 6:3.

14 листопада 2010 року Йонсен відзначився 1 голом у переможному (5:0) матчі над клубом «Сенан Бельмаре», це була його остання гра в японському чемпіонаті. Також він оголосив, що по завершенні сезону повернеться до Норвегії.

У 2011 році підписав однорічний контракт з клубом «Одд Гренланд»[5]. Згодом контракт декілька разів було продовжено, востаннє в січні 2015 року[6][7]. Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Одд».

Брат Фроде Йонсена, Дан Йонсен, загинув в аварії 25 серпні 2013 року в віці 40 років[8].

В першому матчі першого кваліфікаційного раунду Кубку УЄФА сезону 2015/16 років проти тираспольського «Шерифа» забив один з трьох м'ячів своєї команди. А це означало, що 41-річному віці він став найстаршим бомбардиром в європейських клубних футбольних змаганнях.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Одд», забив у футболці клубу 86 м'ячів, й, таким чином, разом з Кнутом Селандом став найкащим в історії бомбардиром клубу[9].