Фунчоза

Фунчоза, лонгкоу, целофанова локшина[1] (дунг. финтьози II-I-II, финтьор II- I (粉條 子, 粉條 兒), кит. трад. 粉絲, спр. 粉丝, піньїнь: fěnsī, акад. феньси, повсякденні назви — «скляна, крохмальна, китайська локшина») — страва китайської, корейської, японської та інших азійських кухонь, яке готується з сухої локшини (т. зв. скляна локшина) з приправами з маринованого перцю і джусаю, моркви, редьки, цибулі та інших овочів. Подається в гарячому або холодному вигляді. Також може подаватися з грибами або з м'ясом (що характерно для корейської закуски чапчхе).
Суха фунчоза («скляна локшина») У готовому вигляді фунчоза стає напівпрозорою Куксу — фунчоза по-корейськи

Скляна локшина

Скляну локшину зазвичай отримують з крохмалю бобів мунг. Рідше використовується крохмаль картоплі, маніока, канни, ямсу. У сучасному виробництві бобовий крохмаль може замінюватися на більш дешевий кукурудзяний крохмаль.

Як правило, скляна локшина має в розрізі круглий перетин; діаметр різниться. Продається в сушеному вигляді. Використовується в супах, салатах, смажених у фритюрі стравах. Свою назву «скляна локшина» отримала через напівпрозорий вигляду, який набуває після варіння.

В Україні часто скляну локшину помилково називають рисовою. На відміну від рисової локшини, виробленої з рисового борошна, яка після варіння стає білою, майже подібною до спагетті, крохмальна локшина стає напівпрозорою, але менш стійка до термічної обробки. Саме в такій суміші робиться салат «Фунчоза», не перетворюючи його в кашу, а залишаючи волокнам локшини еластичність і звичні смакові якості.

В Таїланді з фунчози готують гострий салат ям (ยำ).[2]

Див. також

Примітки
  1. Нерідко зустрічаються й інші написання (як, наприклад, «фунчеза»), що пояснюється нещодавнім терміном запозичення цього слова. Словники української мови поки не встигли закріпити його написання, однак найбільш поширений саме варіант «фунчоза» (пор.: Чосон).
  2. Thai Glass Noodle Salad (Yum Woon Sen) Recipe & Video ยำวุ้นเส้น. hot-thai-kitchen.com (амер.). Процитовано 24 жовтня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.