Фурка-Оберальп-бан

Лінія починається на станції Дісентіс/Мустер, яку ділить з лінією до Райхенау-Тамінс Ретійської залізниці (RhB). Кожен день декілька потягів Льодовикового експресу проходять через Дісентіс в кожному напрямку. Також від станції відходять регіональні поїзди обох залізниць, MGB - в Андерматт, RhB - у Ландкварт і Скуоль-Тарасп. Станція на середину 2010-х має три платформи.

Від Дісентіс лінія прямує зубчастою ділянкою на захід лівим берегом Рейну через станцію Акла да Фонтауна до станції Зегнас, перед якою перша зубчаста ділянка закінчується. Далі через станцію Момпé Туеч, роз'їзд Чеппа, від якого у 1996 - 2014 роках відходила гілка ATG до будівельного майданчика базового тунелю Готтард, і станцію Бугнай приходить лінія у Седрен. Зі станції Седрен в Андермат прямують човникові потяги для перевезення автомобілів через перевал Оберальп, автострада через перевал закривається взимку між кінцем жовтня і початком грудня (в залежності від снігопаду) до кінця квітня, а іноді і середини травня.

Від Седрена через станцію Руерас лінія приходить на станцію Дьєні, де починається друга зубчаста ділянка, що тягнеться через віадук Валь Джуф, станцію Чамут-Зельфа і декілька галерей і тунелів, станцій до перевалі Оберальп. Це найдовша зубчаста ділянка на залізниці - 6488 метрів, на якій поїзда піднімаються з висоти 1452 до 2033 метрів над рівнем моря. Максимальний нахил - 110 ‰.

Залізнична станція Оберальппасс знаходиться трохи нижче гірськолижного району Оберальп, на східному березі озера Оберальпзі (2026 м над рівнем моря). Станція має зал очікування і три платформи, одна з яких є кінцевою з боку Андерматт, і не використовується в зимовий період. По східному краю станції проходить межа кантонів Граубюнден і Урі.

Далі лінія прямує північним берегом озера, обабіч автостради, разом проходячи спільну галерею. Біля західного краю озера починається третя зубчаста ділянка, якою лінія спускається, продовжуючи спрямувати обабіч автостради. Пройшовши автостраду під мостом, зубчаста ділянка закінчується. Далі лінія прямує до станції Нечен, що обслуговує однойменний гірськолижний схил. Вона має одну платформу, роз'їзд, і зал очікування.

Станція Андерматт - важливий залізничний вузол. Розташований в муніципалітеті Андерматт, кантон Урі .

Від станції відходить дуже коротка гілка, Шеллененбан (Schöllenenbahn) в Гешенен, до північного порталу залізничного тунелю Готтард

Станція на середину 2010-х має три платформи.

Щодня, декілька потягів Льодовикового Експресу зупиняються тут в кожному напрямку. Через Андерматт також прямують потяги Гешенен- Фісп і Дізентіс/Мустер- Андерматт. Обидві лінії працюють з годинним інтервалом. Крім того, тут закінчується маршрут човникових поїздів для перевезення автомобілів через перевал Оберальп що прямують з Седрена.

Залишивши станцію Андерматт, лінія прямує двоколійною ділянкою до краю міста, і далі, знову одноколійною, обабіч автостради на перевал Готтард, незабаром перетинаючи його. Залізниця й надалі прямує обабіч автостради до села Хоспенталь, яке автострада оминає з півдня. Залізниця ж прямує річищем Ройсу північною околицею села до станції Хоспенталь.

Від Хоспенталя залізниця й надалі прямує на захід, між автострадою що прямує на перевал Фурка і річищем Ройса, але невдовзі перетинає його мостом Рихлеренбрюкке (Richlerenbrücke) і прямує лівим берегом, повертаючись назад на правий у кар'єра в Цумдорфе. Перетнувши і Ройс і автостраду, залізниця прямує на захід обабіч автостради. Минувши невеликий тунель, знову перетинає Ройс і досягає Реальп.

Базовий тунель Фурка з'єднує Реальп, (1538 м над рівнем моря) кантон Урі і Обервальд, (1369 м над рівнем моря) кантон Вале . Тунель завдовжки 15407 м замінив історичну залізницю, що піднімалася на висоту 2160 м над рівнем моря, що дозволило відкрити цілорічний рух на лінії.

Тунель одноколійний і має два автоматичних роз'їзди. Він перетинає по широкій дузі на крайньому півдні Піццо Ротондо, на честь якої названий один з роз'їздів.

На західній стороні, в Обервальді, портал базового тунелю знаходиться в кілометрі на схід від станції. З'єднання з історичним маршрутом проходить по мосту через річище Гонері, потім через Рону, і по об'їзному тунелю (завдовжки 673 м), який закінчується безпосередньо на станції Обервальд.

До відкриття базового тунелю залізниця була закрита протягом зимових місяців через сильні снігопади і великі ділянки електричних ліній мали бути демонтовані. У 1976 році Парламент Швейцарії ухвалив законопроект для будівництва тунелю, під керівництвом Роджера Бонвена, з початковим кошторисом - 76 млн франків.

Витрати на будівництво швидко виросли у зв'язку зі складними геологічними умовами та врешті-решт перевищили 300 млн франків. Політична боротьба, через перевитрати, внесла свій внесок у погіршення здоров'я Роджера Бонвена до кінця проекту, він помер незадовго до відкриття тунелю у 1982 році. Меморіальна дошка Роджеру Бонвену встановлена ​​біля порталу базового тунелю в Обервальді.

Існував проект побудувати в середині тунелю поворот в сторону Тічино, через вентиляційний тунель Бедретто, проте тунель завдовжки 5,2 км так і не був побудований через брак коштів.

У перший рік роботи тунелем було перевезено понад 75 тисяч легкових автомобілів, вантажівок і автобусів. Взимку трафік в тунелі наближається до максимальної спроможності.

Станція Обервальд знаходиться в однойменному селі, кантон Вале. Влітку також є кінцевою станцією парової зубчастої залізниці Фурка. У Обервальді закінчується маршрут човникових поїздів для перевезення автомобілів через Фурка базисним тунелем, з Реальпу.

Від Обервальду залізниця прямує обабіч Рони, її правим берегом через станції Обергестельн, Ульрихен, роз'їзд Россейє, станції Гешинен, Мюнстер, Реккінген, Глурінген, Біль (Гомс), тунель Блітцинген і однойменну станцію, а також станцію Нідервальд, і прямує на станцію Фюрганген-Белльвальд (1201 метрів над рівнем моря). Село Бельвальд що обслуговується станцією знаходиться вище (1560 метрів над рівнем моря) по схилу долини, і зв'язано зі станцію канатною дорогою. На станції починається зубчаста ділянка, якою потяги спускаються у Фіш, проходячи через однойменний тунель.

Від Фіш залізниця прямує через станцію Фіш-Фериндорф до станції Лакс, де починається наступна зубчаста ділянка, яка, через міст Лаксграбен, тунель Гренгіольс, спіральний тунель Гренгіольс-Кер і перетнувши Рону по мосту Гренгіольс, закінчується перед станцією Гренгіольс.

Незабаром після станції Гренгіольс починається наступний зубчастий спуск, що прямує на станцію Беттен (842 метрів над рівнем моря). Станція обслуговує однойменне село, що знаходиться на висоті 1203 метрів над рівнем моря, на схилі долини на правому березі Рони, і село Беттмеральп, що лежить ще вище, на висоті 1948 метрів над рівнем моря. Обидва села пов'язані зі станцією і між собою канатними дорогами.

Від Беттен залізниця прямує на захід по вузькій ущелині Рони, проходячи мости Нусбаум і Філет і станції Мерель і Біч. До 1 грудня 2007 залізниця прямувала через передмістя Бріг - Натерс, де було обладнано багато переїздів, до станції Бріг (метрової колії) із заходу, але з 2007 ця колія замінена новою. Нова колія перетинає Рону перед міською межею, прямуючи під коліями залізниці стандартної колії, що прямують у тунель Симплон, впритул до його порталу, і прямує обабіч залізниці стандартної колії до станції. Лишивши позаду привокзальну площу перед входом у станцію Бріг стандартної колії, потяги прибувають на станцію Бріг метрової колії. На середину 2010-х мерія Брігу домагається повного видалення колій вузької колії з привокзальної площі та їх перенесення на станцію зі стандартною шириною колії, як це було зроблено у Фісп.

На станції Бріг зупиняються поїзда Льодовикового експресу, Гешенен - Фісп і Бріг - Церматт, що прямують далі по залізничній лінії Бріг-Церматт. Також тут є пересадка на поїзди BLS і SBB в напрямку Лечберг, Женевського озера і тунелю Симплон.