Філінська Людмила Леонідівна

Життєпис

Народилась Людмила Філінська 10 квітня 1946 року в селі Лаврівка на Вінниччині в багатодітній сім'ї (четверо дітей). Дитинсво припало на важкий післявоєнний час. Навчалась у школі в сусідньому селі, що знаходилась за 3 км. Доводилось багато працювати допомагаючи батькам, однак знаходила час і для вишивання з бабусею Марією і прабабусею Мартою. З дитинства запам'ятала, як в село приїздили та обмінювали на різні речі господарські дрібнички, а серед них і керамічні свищики, про які завжди мріяла.

У 1967 році закінчила Дубенське педагогічне училище Рівненської області за спеціальністю вчитель початкових класів. Після якого багато років працювала вихователькою в дитячому садочку.

Творчість

У 1986 році познайомилась із своїм майбутнім вчителем Олексієм Григоровичем Луцишиним, майстром декоративно-ужиткового мистецтва, заслуженим майстером народної творчості. Бачучи завзяття Людмили він відкрив для неї секрети гончарного ремесла.

Поступово глина полонила Людмилу Леонідівну, стала її захопленням на багато років та переросла у її подальшу творчість.

Філінська поєднавши ажурність витинанки і глиняну іграшку винайшла нову техніку виготовлення керамічних писанок та пташечок філігрань. Майстриня створює традиційну «живу» писанку, керамічну писанку, глиняну іграшку, витинанки, але робота з глиною посідає головне місце у її творчості.

У 1989 року Людмила Філінська ініціювала створення Музею мистецтва та побуту Поділля, якому у 1993 році було присвоєно звання «Народний музей». Керувала цим музеєм до 2003 року. У музеї навчала писати писанки, вирізати витинанки, малювати на склі, робити ляльки-мотанки. Переймаючи традицію у Римми Гріх та Анастасії Мудли Людмилі Леонідівні належить відродження писанкарства на Вінниччині, збереження та розвиток традиційної культури України.[1][2]

Протягом багатьох років Людмила Леонідівна працює в Оратівському будинку дитячої творчості та викладачем мистецтва кераміки Приватної школи «АІСТ». Навчає дітей, проводить виставки та майстерні.[3]

Людмила Леонідівна багато років співпрацює з Вінницьким обласним центром народної творчості, де провела десятки майстер-класів, зустрічей, пленерів та виставок.

Навчалась у відомої заслуженої майстрині гончарного мистецтва Фросини Міщенко. Та має і своїх учнів: продовжувачку майстерності Ніколаєву Вікторію, яка в свою чергу має учня Діденко Михайла; Галину Доценко, Наталію Філінську. А також гур­ток кераміки веде у школі і онука Анастасія Філінська.

Проживає та працює у місті Вінниця.

Виставки

З 1989 Людмила Філінська постійна учасниця міжнародних, всеукраїнських, всіх обласних мистецьких заходів та багатьох виставок у Національній спілці майстрів народного мистецтва України, республіканських форумів, конференцій, фестивалів[4] [5].

З 1991 року здійснює активну виставкову діяльність. ЇЇ роботи експонувались у Києві, Дніпрі, Ямполі, Опішному, Хмільнику, Вінниці, Могилів-Подільському.

Учасниця Всеукраїнського симпозіуму з народного гончарства «Бубнівська кераміка» в Бубнівці на Вінниччині в 1995 та 2001 роках.

Учасниця Національного симпозіуму гончарства «Опішне–2001», Міжнародного фестивалю «Шешори–2007» в селі Воробіївка Немирівського району в 2007 та 2008 роках.

У творчому доробку майстрині нараховується понад 5000 керамічних виробів та 12 персональних виставок.

Учасниця щорічного Всеукраїнського форуму писанкарства у Коломиї, Міжнародного фестивалю асоційованих шкіл ЮНЕСКО (2003 р.).

Її роботи знаходяться у різних музеях Вінниччини[6][7], приватних колекціях України, Росії, Чехії, Америки, Польщі.

14 квітня 2016 року у Світлиці Вінницького обласного центру народної творчості відбулось відкриття ювілейної виставки кераміки «У творчому колі Людмили Філінської».[1]

Основні роботи

  • Півник татусь: своя ноша не важка. 2002. Глина. 15х15.
  • Донесу (Композиція із глиняних писанок, виконаних в техніці філігрань). 2001.
  • Композиції із глиняних писанок, виконаних в техніці філігрань.
  • Багатодітна мама. 2003. Глина. 16х14.
  • Зустрілися. 1995. Глина, поливи. 23х14, 19х15

Галерея керамічних робіт майстрині

Винагороди

Лауреат літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» 2015 року у номінації «Архітектура, живопис, графіка, театр, музика, хореографія»[8].

Джерела

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.