Халатников Ісаак Маркович

Ісаак Маркович Халатников (* 17 жовтня 1919(19191017), Катеринослав 9 січня 2021, Чорноголовка) — радянський і російський фізик-теоретик, дійсний член РАН (1984). Перший директор Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау, один з творців радянської атомної бомби.

Халатников Ісаак Маркович
рос. Исаак Маркович Халатников
Народився 17 жовтня 1919(1919-10-17)
Катеринослав, Українська СРР[1]
Помер 9 січня 2021(2021-01-09) (101 рік)
Чорноголовка, Московська область, Росія
Країна  СРСР Росія
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater ДНУ ім. О. Гончара і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова[2]
Галузь акторське мистецтво
Заклад Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН, Інститут теоретичної фізики імені Л. Д. Ландау РАНd, МФТІ і Лейденський університет[3]
Посада директор Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау
Звання Prof.d і академік Російської академії наук
Ступінь Доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Ландау Лев Давидович
Аспіранти, докторанти Бєлінський Володимир Олексійовичd
Членство Лондонське королівське товариство, Російська академія наук і Академія наук СРСР
Відомий завдяки: теорії надплинності Ландау-Халатникова
Нагороди

Золота медаль імені Л. Д. Ландауd (1974)

нагорода Марселя Гроссманна (2012)

іноземний член Лондонського королівського товариства

Біографія

Народився в єврейській родині, у Катеринославі. Був працьовитим школярем, перемагав на різних математичних олімпіадах. Закінчив Дніпропетровський державний університет (1941). Студентом університету склав іспити з теоретичного мінімуму Леву Ландау, який запросив його стати своїм аспірантом.

У 1945-65 працював в Інституті фізичних проблем АН СРСР.

C 1965 по 1992 рік директор Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау.

Доктор фізико-математичних наук (1952), академік АН СРСР (1984, член-кореспондент з 1972).

Професор МФТІ, був членом редколегії журналу «Фізика низьких температур».

Обраний іноземним членом Лондонського королівського товариства (1994).

Праці з теорії квантових рідин, надпровідності, квантової електродинаміки, квантової теорії поля, релятивістської гідродинаміки, квантової механіки, загальної теорії відносності, релятивістської астрофізики та космології.

Великий вплив справила на І. М. Халатникова спільна робота з Л. Д. Ландау (найбільш відома теорія Надплинності Ландау — Халатникова). Автор досліджень з основ квантової електродинаміки (спільно з А. А. Абрикосовим і Ландау). Після смерті Ландау, незважаючи на завантаженість адміністративними справами директора інституту, працював в області загальної теорії відносності і космології, де здобула популярність т. Н. сингулярність Бєлінського; — Халатникова; Ліфшиця.

Сталінська премія СРСР (1953).

Премія імені Л. Д. Ландау АН СРСР (1974), премія Марселя Гроссмана (2012).

Дружина — Валентина Миколаївна Щорс (дочка Миколи Олександровича Щорса і Фруми Ростової-Щорс).

Бібліографія

  • Халатников І. М. Введення в теорію надплинності. М.: «Наука». Головна редакція фізико-математичної літератури, 1965. — 160 стор.(рос.)
  • Халатников І. М. Теорія надплинності. М.: «Наука», 1971.(рос.)
  • Халатников І. М. Дау, Кентавр та інші (Top nonsecret) Видавництво: ФИЗМАТЛИТ 224 стр. 2007 ISBN 978-5-9221-0877-5(рос.)

Примітки

  1. Халатников Исаак Маркович // Халатников Исаак Маркович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. Leidse Hoogleraren

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.