Хамрай Олексій Олександрович
Олексій Олександрович Хамрай (народився 3 серпня 1963) — український вчений-сходознавець, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник і завідувач відділу Класичного Сходу Інституту Сходознавства НАН України, віце-президент Української асоціації юдаїки (2015–2019).
| Олексій Олександрович Хамрай | |
|---|---|
| Народився | 3 серпня 1963 (58 років) |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | філолог |
| Галузь | сходознавство |
| Заклад | Інститут сходознавства НАН України і КНУ імені Тараса Шевченка |
| Звання | старший науковий співробітник |
| Ступінь | доктор філологічних наук |
| Відомий завдяки: | орієнталістика, арабська лексикологія та лексикографія, єврейська палеографія |
Академічна кар'єра
1999 захистив кандидатську дисертацію на тему: «Застосування формалізованого аналізу почерків при описанні єврейських рукописів (доба середньовіччя - XVIII ст.)».
У 2013 році захистив докторську дисертацію на тему: «Обмеження структури арабської граматики: семантика й синкретизм граматичного значення»
Наукова та освітня діяльність
- Працював перекладачем-референтом з французької мови в Алжирі.
- Близько 20 років присвятив науковій та викладацькій діяльності. Викладає в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, Київському національному лінгвістичному університеті, Національному університету «Києво-Могилянська Академія». Є членом редакційних колегій журналів Judaica Ukrainica і Східний світ.
- З 2012 року — керівник, з 2017 — співкерівник магістерської програми з юдаїки в НаУКМА.
- З 2015 року є віце-президентом Української асоціації юдаїки.
- З 2016 року займає посаду завідувача відділа Класичного сходу Інституту сходознавства НАН України.
Монографії
- Обмеження структури арабської граматики. - К.: [НАН України, Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського], 2009. - 229 с. - ISBN 978-966-02-4882-3 (2-ге вид.: К., 2010. - ISBN 978-966-02-5777-1).
Публікації в періодичних наукових виданнях
- Просодичні перспективи арабської морфології // Східний світ. - 2013. - № 4. - С. 131-138.
- Близький та Середній Схід: вектори стратегічного партнерства // Сходознавство. - 2012. - № 60. - С. 203-230.
- Зв’язок розвитку системи відмінювання з характером суб’єктно-об’єктних відносин в арабській мові // Східний світ. - 2003. - № 4. - С. 156-162.
- Єврейські рукописи східного походження у фондах НБУВ // Східний світ. - 2008. - № 1. - С. 47-49.
- Інваріанти, прототипи і парадигми арабської граматики // Східний світ. - 2008. - № 3. - С. 173-179.
- Транскрипція й транслітерація арабомовних текстів: від діакритики до просодичних шаблонів // Східний світ. - 2012. - № 3. - С. 94-100.
- Перехідність дієслова та дифузність додатків в арабській мові // Східний світ. - 2006. - № 3. - С. 157-161.
- Системна типологія і арабська граматика // Східний світ. - 2006. - № 4. - С. 106-111.
- Фонологічні засади сегментації китайського тексту // Китаєзнавчі дослідження. - 2012. - Т. 2. - С. 72-82.
- Понятійний апарат давньоіндійської лінгвістичної традиції в контексті сучасної фонологічної термінології // Східний світ. - 2015. - № 1. - С. 84-91.
- Співвідношення темпоральності й аспектуальності арабського дієслова // Східний світ. - 2005. - № 4. - С. 156-161.
- Зібрання записних книг єврейських громад у фондах Інституту рукопису НБУВ // Східний світ. - 2016. - № 2-3. - С. 130-139.
- Перспективи застосування феноменологічного підходу в описі арабської граматики // Східний світ. - 2016. - № 4. - С. 111-117.
Примітки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.