Харченко Василь Іванович
Василь Іванович Ха́рченко (нар. 14 січня 1910, Кам'янка — пом. 26 жовтня 1971, Київ) — український радянський театральний режисер і педагог, народний артист УРСР з 1954 року.
| Василь Іванович Харченко | |
|---|---|
| Народився |
14 січня 1910 Кам'янка |
| Помер |
26 жовтня 1971 (61 рік) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство |
 СРСР |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Відомі учні | Авдієнко Тетяна Петрівна |
| Нагороди |
 |
Біографія
Народився 1 [14] січня 1910 року в місті Кам'янці (тепер Черкаської області). В 1933 році закінчив Київський музично-драматичний інститут імені М. Лисенка. Працював актором і режисером Українського драматичного театру імені М. Заньковецької в Запоріжжі, з 1944 року у Львові.
У 1947–1952 роках — мистецький керівник Львівського театру юного глядача, у 1952–1956 роках — головний режисер Львівського театру опери та балету, з 1957 року — головний режисер Київського театру музичної комедії. Одночасно професор і проректор Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого.
Помер 26 жовтня 1971 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 21).
Творчість
- «Отелло» (В. Шекспіра);
- «Свіччине весілля» (І. Кочерги);
- «Мужицький посол» (Л. Смілянського);
- «Уріель-Акоста» (К. Гуцкова);
- «Катерина» (М. Аркаса);
- «Тихий Дон» (І. Дзержинського) та інші.
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 611. — ISBN 5-88500-042-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання
- Харченко Василь Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 592.