Хлівчани
Хлівча́ни — село в Україні, в Червоноградському районі Львівської області.
| село Хлівчани | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Червоноградський район |
| Громада | Белзька міська |
| Код КАТОТТГ | UA46120010230067744 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1549 |
| Населення | приблизно 1945 осіб |
| Площа | 7,654 км² |
| Густота населення | 257,64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80070 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°18′29″ пн. ш. 23°55′32″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
205 м |
| Водойми | Річки, озера |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80070, Львівська обл.,Червоноградський р-н, с. Хлівчани |
| Староста | Панас О. |
| Карта | |
  Хлівчани | |
 Хлівчани | |
| Мапа | |
| |
Історія
Село Хлівчани детально описане в королівській люстрації 1565 р.[1]
До місцевої греко-католицької парафії входили також село Хоронів і присілок Піддовге. Парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії.
На 01.01.1939 в селі проживало 3160 мешканців, з них 2650 українців-грекокатоликів, 200 українців-римокатоликів, 50 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду, 120 євреїв і 20 німців[2]. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.
За радянських часів до села приєднано сусіднє Хоронів — тепер це вулиця Лісова і західна частина вулиці Івана Франка.
Сірковий ставок
Сірковий ставок виритий кошовим отаманом Сірком. Там розповідають легенди про Сірка. Там можна знайти риб невідомих науці. Там водиться багато риби, бобрів та змій. Найбільше клює риба Ротан вона не дуже велика. І був випадок що втопилась людина!Будьте обережні!
Пам'ятки
- В селі є пам'ятка архітектури — дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці від 1841 року.[3]
- 1967 року встановлено пам'ятник Іванові Франку
- 1979 р. — пам'ятник загиблим односельцям (скульптор Еммануїл Мисько, архітектор Мирон Вендзилович).[4]
Заказник
Також у Хлівчанах є Заказник де є рідкісні тварини та рослини.Там проживає дрохва, чапля біла, чапля чорна. Пробратися туди може лише позашляховик.В заказнику росте калина що рідкісно для Сокальського регіону.
Відомі мешканці
- Завідувач філією бібліотеки села Хлівчани Марія Павлова у 2009 році стала переможцем Всеукраїнського конкурсу імені Володимира Кобилянського за рукопис книжки поезій «Незбагненно-білий світ»[5].
- Мисак Петро Васильович — депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань.
- Бубній Михайло Іванович — єпископ, перший Одеський екзарх Української Греко-Католицької Церкви.
- Бубній Петро Михайлович — український журналіст, редактор.
- Бігун Іван Павлович — священик Української Автокефальної Православної Церкви.
- Муха Богдан Павлович (1943—2019) — український географ, фізгеограф.
Примітки
- Михайло Грушевський. Жерела до історії України-Руси. Том 03. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 3. Люстрації земель Холмської, Белзької й Львівської. — с. 161—164.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
- Церква Різдва Пр. Богородиці 1844
- Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 340.
- Переможець Всеукраїнського конкурсу імені Володимира Кобилянського — Марія Павлова // Сокаль і Сокальщина, 19 грудня 2009 р.
Див. також
- Хлівчани // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 582. (пол.)