Хмельове (Новоукраїнський район)
Хмельове́ — село в Україні, у Смолінській селищній громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 2687 осіб. Колишній центр Хмелівська сільська рада.
село Хмельове | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Кіровоградська область |
Район/міськрада | Новоукраїнський район |
Громада | Смолінська селищна громада |
Рада | Смолінська селищна рада |
Код КАТОТТГ | UA35060230210093596 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 2687 |
Поштовий індекс | 26225 |
Телефонний код | +380 5258 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°34′07″ пн. ш. 31°23′59″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
182 м |
Місцева влада | |
Карта | |
![]() ![]() Хмельове | |
![]() ![]() Хмельове | |
Мапа | |
![]() | |
|
Історія
В селі Хмельове Єлисаветградського повіту в другій половині XVIII століття мав свої основні маєтності генерал-аншеф Петро Абрамович Текелій. На його кошти, після отримання Текелієм однойменного ордену, тут було зведено церкву Олександра Невського.[1][2] Хмельове виникло в середині XVIII ст. У цій місцевості царський генерал П. Текелій 1767 року отримав у дарунок від Катерини II 3160 десятин. Після зруйнування Запорізької Січі йому додатково наділено 2565 десятин земельних угідь. Першим поселенцям-втікачам від гніту польських панів та запорізькій голоті — генерал надавав деякі пільги, звільняючи їх від повинностей на 3 роки. З 1797 року Хмельове відоме як містечко, де проживало 448 чоловіків і 446 жінок. Усі вони були кріпаками спочатку П. Текелія, а згодом надвірного радника Акацатова.
Друга Світова війна
31 липня 1941 року село захопили німецькі війська. Німці вбили 296 чоловік, вивезли до Німеччини 812 дівчат і хлопців. Мешканці села чинили опір німцям: саботували сільськогосподарські роботи, ховали від ворога хліб, худобу, уникали німецької каторги. 14 березня 1944 року село захопили радянські війська. У лавах Червоної Армії билися з німцями близько 300 місцевих жителів. 144 з них загинули. 286 нагороджені орденами й медалями. Землякам, що полягли на фронтах війни, споруджено меморіальний комплекс.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3001 особа, з яких 1362 чоловіки та 1639 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2687 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,39 % |
російська | 2,42 % |
білоруська | 0,07 % |
молдовська | 0,07 % |
гагаузька | 0,04 % |
Відомі люди
У селі народились:
- Коваленко Юхим Іванович — «Отаман Залізняк із Хмельового».[6]
- Масельський Олександр Степанович — український радянський діяч.
- Марушко Тетяна Вікторівна — український вчений-педіатр.
Примітки
- Петраков В. Разрушитель Запорожской Сечи — генерал родом из Сербии // Сеоба срба у Руско Царство половином 18 века. — Нови Сад, 2005. — С. 258—259 (рос.)
- Матеріали з архіву Б. В. Федорова
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Василь Бондар (Незборима нація). Визнавав лише відкриту збройну боротьбу. Процитовано 15.07.2018.