Масельський Олександр Степанович

Народився 7 грудня 1936 в с. Хмельове Кіровоградської області в багатодітній селянській сім'ї. Батько був колгоспником, мати  — Олександра Артемівна була із запорозького козацького роду. Мав четверо братів і двох сестер[1].

Трудову діяльність розпочав у 1954 році колгоспником. Служив у Радянській армії, працював бригадиром колгоспу. У 1963 році закінчив Уманський сільськогосподарський інститут імені Горького за спеціальністю «рільництво», отримав кваліфікацію агроном-рільник.

Після інституту з 1963 по 1966 працював головним агрономом радгоспу «Комуніст» Краснолиманського району Донецької області.

Член КПРС з 1965 року.

У 1966—1969 роках — аспірант, молодший науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту землеробства.

З жовтня 1969 по березень 1973 працював директором радгоспу «Червоний Жовтень» Балаклійського району Харківської області.

З березня 1973 року — 2-й секретар Балаклійського районного комітету КПУ Харківської області, з серпня 1974 року — голова виконавчого комітету Валківської районної ради депутатів трудящих Харківської області.

З листопада 1974 року — 1-й секретар Валківського районного комітету КПУ Харківської області.

З січня 1979 по липень 1982 року — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів. У липні 1982 — березні 1983 року — перший заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

У березні 1983 — січні 1991 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

21 січня 1991 — 21 квітня 1992 року — голова Харківської обласної Ради народних депутатів і голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

21 травня —-29 жовтня 1991 року — віце-прем'єр-міністр Української РСР (України) (з питань сільського господарства) в уряді Вітольда Фокіна.

20 березня 1992 — червень 1994 (офіційно 2 липня 1995) року — представник Президента України в Харківській області.

26 червня 1994 — червень 1995 року — голова Харківської обласної Ради і виконавчого комітету.

У червні 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної Ради.

7 липня 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної державної адміністрації.

Помер 12 квітня 1996 року у місті Харкові[2].

Сприяв передачі Успенського собору, Пантелеймонівського храму комплексу споруд на території Свято-Покровського чоловічого монастиря у власність Харківської єпархії[3].

Був одружений з Софією Григорівною, мав доньку Ірину Олександрівну Ярославську, онука Олександра 1993 р.н.[4]. Тесть Олександра Ярославського.

• 29 квітня 2004 року станцію Харківського метрополітену «Індустріальна» було перейменовано в « Імені О. С. Масельського»;
• В Харкові, на вході до 8 під'їзду Держпрому встановлена меморіальна дошка Олександру Масельському;
• 24 червня 2005 року у місті Валки Харківської області рішенням Валківської районної ради, на честь О. С. Масельського було названо ліцей.[5].
• У березні 2006 року у місті Валки відкрито меморіальну дошку на будинку районної ради О. С. Масельському[6]

• Звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (5 грудня 2006) — за визначні особисті заслуги перед Україною у державному будівництві, соціально-економічному та культурному розвитку Харківщини, багаторічну активну політичну та громадську діяльність (посмертно)[7]
• Почесна відзнака Президента України (7 травня 1995) — за значний особистий внесок у розвиток економіки області, організацію будівництва першої пускової дільниці третьої черги Харківського метрополітену[8]
• Заслужений працівник сільського господарства України (18 листопада 1993) — за значний особистий внесок у збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, поповнення державних продовольчих ресурсів[9]
• Два ордени Трудового Червоного Прапора (1973, 1976)
• медаль «За доблесну працю» (1970)
• Орден Святого Благовірного Рівноапостольного князя Володимира першого ступеня УПЦ[10]
• Почесний громадянин Харківської області (2006)[11]

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• Масельський Олександр Степанович