Ходи

Хо́ди (чеськ. Chodové «ходаки, відхожі (люди)») — невеликий субетнос чехів на порубіжжі Чехії та Німеччини.

Давній символ-прапор ходів

Історично ходами були жителі Західної Богемії, частково польської Сілезії, які «відходили» у порубіжні райони Богемії з Баварією для захисту чеських земель від зазіхань баварських герцогів. Як захисники границі ходи були прямими служниками чеського короля і користувалися певними привілеями.

Са́ме такий правовий статус і життя у порубіжжі визначив деякі особливості побуту, культури і мови (особлива говірка) ходів, відрізняв їх від решти місцевого населення. Серед ходів було багато заколотників і учасників народних повстань, як проти іноземних зазіхань, так і свавілля чеської шляхти. Відомий ход — ватажок повстанців у XVII столітті Ян Сладки Козіна (Jan Sladký Kozina).

У сучасній Чехії нащадки пізньо-середньовічних ходів проживають у містечку Домажліце (Domažlice) та його околицях - етнографічний регіони Ходсько (чеськ. Chodsko, нім. Chodenland); вони й сьогодні розмовляють діалектом чеської мови, мають свою самоідентичність, деякі особливості у побуті та культурі, зокрема, свій особливий фольклор (народні перекази та пісні про оборону кордонів), деякі специфічні музичні інструменти тощо.

Культура ходів вплинула на творчість відомих чеських письменників Алоїза Ірасека та Божени Нємцової.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.