Храм Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)
Храм Різдва Пресвятої Богородиці — православний храм у місті Дергачі Дергачівського району Харківської області. Входить до XI-го благочиння Харківської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату).
Храм Різдва Пресвятої Богородиці | |
---|---|
| |
50°06′20″ пн. ш. 36°06′21″ сх. д. | |
Тип споруди | православний храм |
Розташування | Україна, м. Дергачі , Дергачівський район |
Кінець будівництва | 1838 |
Стиль | Класицизм |
Належність | Українська православна церква (Московський патріархат) |
Адреса | Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 65б |
Храм Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі) (Дергачівський район) | |
Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі |
Історія храму
Перша згадка про дерев'яний Різдва Пресвятої Богородиці храм у слободі Деркачі з'являється в 1691 році. Храм був розташований на піщаній рівнині, яка зветься Буряківкою. Будівником храму був Яків Туранський
«Ст велик. Государей Царей и В. К. Иоанна Алексеевича и Петра Алексеевича и велик. Государини Царевны Софии Алексеевны всея великия и малыя и белыя России Самодержцев в Харьков воеводе Василью Ивановичу Сухотину. Пожаловали мы, вел. Государи, Харьковскаго уезда села Деркачей Рождественскаго попа Иякова с пречетники, велели им дать нашего, вел. Государей, жалованья, вместо денежной и хлебной руги, на пашню земли 50 четвертей Харьковскаго уезду из порожних земель. И как к тебе ся наша грамата придет, и ты б о даче нашего вел. Государей жалованья пашенной земли попу Якову с причетники учинить повелел по сему наше¬му, вел. Государей, жалованью. Пис. на Москве л. 7194 (1686) Июля 29. Скрепил Федько Замятин». [1]
Сучасний храм побудовано з цегли на початку XIX ст. на місці старого, освячення храму відбулося у 1868 році. В будівництві храму брав участь священник Тимофій Туранський, правнук Якова Туранського. З приходом радянської влади та початком атеїстичної політики Храм Різдва Пресвятої Богородиці припинив свою діяльність і в ньому було відкрито майстерню МТС. Під час Другої Світової війни служби відновилися, але в 50-ті роки храм знову закрили. На прохання місцевих мешканців у 60-ті роки храм знову почав працювати. [2] [3]
З 2010 року з призначенням протоієрея Василя Йосиповича Товкана та завдяки прихожанам та жертводавцям проведені великі ремонтні і реставраційні роботи. Замінено повністю дах, вікна, проводку, перероблені купол, сходи, навіси над сходами, відреставровано дзвони, замінено три іконостаси на дерев'яні різьблені позолочені, здійснений розпис куполу і стін(деякі елементи позолочені), придбано три нових панікадила, оновлено опалення, додано теплу підлогу, пофарбовано фасад церкви. [4]
- Іконостас Храма Різдва Пресвятої Богородиці (загальний план, Дергачі)
- Купол Храму Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)
- Центральне панікадило Храму Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)
- Ікона Собор Всіх Святих Храму Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)
- Почаївська ікона Божої Матері Храму Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)
У 2010-2012 роках побудовано двохповерхову недільну школу.
У приміщенні школи знаходяться христильня, бібліотека, просфорня. Школу відвідують 65 учнів трьох вікових груп - молодшої, середньої та старшої. Викладається Закон Божий, вокал, також діє гурток в'язання. У святкові дні вихованці школи виступають з концертами, по великих святах дитячий хор бере участь у Богослужіннях.[5] [4]
У 2018 році відкрито іконну лавку.
Настоятель
Настоятель храму з 2010 року Протоієрей Василь Йосипович Товкан
XIX—XX сторіччя
- Священник Іосиф Закрицький (1898-1900 роки)
- Василій Савченко (1890-?) — діакон
- Геогрій Туранський (1884-? роки) — псаломщик
- Платон Клячко (1900- ? роки) — церковний староста[6]
Цікаві факти
- У храмі збереглися чотири старовинні ікони
- Ікона Миколай Чудотворець Храму Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)
- Озерянська ікона Божої Матері Храму Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)
- Ікона Скоропослушниця Храму Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)
- Ікона Споручниця грішних Храму Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)
Примітки
- http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila2_16.htm Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
- Деркачівські церкви. – В кн.: Рибальченко Р.К. Дергачі: містечко на Лопані, на Великому шляху, на Слобожанщині: історико-краєзнавчі нариси / Упорядк., доопрац. С.М.Гука.- Харків,2008. – С.65 – 77.
- Рибальченко Р. Помилки часу:[про храми Дергачівського району] /Р.Рибальченко // Вісті Дергачівщини. – 2009. - 21 бер. - с.4.
- http://www.dergachi-cbs.edu.kh.ua/turistu_na_zamitku/turizm_2016/dergachivschina_pravoslavna/
- Плыгун А. Православная Дергачевщина /А.Плыгун // Вісті Дергачівщини. – 2012. – 31 бер. – С.9.
- Самойлович І. Довідкова книга для Харківської єпархії— Харків, типо-літографія. І. М. Варшавчика. вул. Миколіївська. буд № 3. 1904. —С.99 — 471 с.
Джерела
- Самойлович І. (Секретар Харківської Духовної Консисторії) Книга «Справочная книжка для Харьковской епархии за 1904 год»
- Філарет (Гумілевський).