Хрістофер Баварський

Хрістофер (дан. Christoffer af Bayern, норв. Kristoffer av Bayern, швед. Kristofer av Bayern, 26 лютого 1416 5 січня 1448, Гельсінборг) — король Данії з 1440 до 1448 року (як Хрістофер III), Норвегії з 1442 до 1448 року (як Хрістофер I), Швеції з 1440 до 1448 року (як Хрістофер I). Походив з родини Віттельсбахів.

Хрістофер Баварський
Christoffer af Bayern
Kristoffer av Bayern
Kristofer av Bayern
Хрістофер Баварський
[[Файл:|90px|]]
Прапор
33-й Король Данії
1439  5 січня 1448 року
(під іменем Хрістофер III)
Коронація: 1 січня 1442
Попередник: Ерік Померанський
Спадкоємець: Кристіан I
Прапор
45-й Король Норвегії
1442  5 січня 1448 року
(під іменем Хрістофер I)
Коронація: 2 липня 1442
Попередник: Ерік III
Спадкоємець: Карл I
Прапор
70-й Король Швеції
1440  5 січня 1448 року
(під іменем Хрістофер I)
Коронація: 1441
Попередник: Карл VIII Кнутсон
Спадкоємець: Карл VIII Кнутсон
 
Ім'я при народженні: нім. Christoph von Pfalz-Neumarkt
Народження: 26 лютого 1416(1416-02-26)
Ноймаркт
Смерть: 5 січня 1448(1448-01-05) (31 рік)
Гельсінборг
Поховання: Собор Роскілле
Країна: Німеччина і Данія[1]
Релігія: християнство
Рід: Віттельсбахи
Батько: Йоганн Пфальц-Ноймарктський
Мати: Катерина Вратиславівна
Шлюб: Доротея Бранденбурзька

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Ноймаркті у родині Іогана Вітельсбаха, графа пфальц-Ноймарктського, та Катерини Грифін. Онук короля Рупрехт Пфальцського. Завдяки своєї матері, яка була сестрою короля Кальмарської унії Еріка, Хрістофер отримав родини зв'язки у Скандинавії й можливість стати спадкоємцем престолу у Данії, Норвегії, Швеції.

Такий шанс з'явився після початку повстання проти короля Еріка — спочатку у Швеції, а потім у Данії та Норвегії. У 1439 році Ерік Померанський зрікся влади у Данії та Швеції. Незабаром відбулися збори данських станів, де було вирішено запросити на трон Хрістофера Баварського. Проте перед тим як стати королем останній вимушений був підписати Виборну декларацію, яка зменшувала владу короля й розширювала повноваження державної ради й аристократії. 4 квітня 1440 року відбулася коронація у Копенгагені.

Водночас у Швеції було оголошено про визнання королем Швеції Хрістофера Баварського. Проте йому знадобився деякий час, щоб офіційно затвердитися як королю. 13 вересня 1441 року відбулася коронація Хрістофера на шведського короля.

Він продовжував свою політику щодо відновлення Кальмарської унія, яка була зруйнована діями Еріка Померанського. Для цього Хрістофер намагався стати також королем Норвегії. У 1442 році це йому також вдалося — Хрістофер Баварський став королем усіх трьох країн.

Водночас він стикнувся із значними проблемами всередині Данії. На острові Фюн та в Ютландії спалахнули повстання селян проти засилля шляхти та аристократії. У 1441 році відбулися запеклі бої між армією селян та військами шляхти. На першому етапі успіх був за селянами. Зважаючи на небезпеку для авторитету королівської влади король Хрістофер спрямував на придушення цього повстання королівську армію. Останніми були зламані сили ютландських селян. Після цього були ліквідовано селянські вільності й відбулося їхнє закріпачення.

2 ливня 1442 р. в Осло відбулась коронація Хрістофера як короля Норвегії.

1 січня 1443 р. в Кафедральному соборі в Рібе було Хрістофера було короновано як короля Данії, Швеції та Норвегії.

За правління Хрістофера набуло сили онімечення шведських портових міст, що викликало збурення всередині країни. Разом з тим Хрістофер намагався продовжувати політику Маргарити I стосовно перетворення Данії, Норвегії та Швеції у єдину державу. Це не могло не викликати спротиву, особливо у шведських аристократів. У той же час Хрістофер Баварський намагався знайти баланс владних стосунків та повноважень між королем та станами усіх трьох країн.

Ще однією проблемою, вирішення якої потребувало негайних дій, було піратство на Балтиці під орудою колишнього короля Еріка Померанського, що отаборився на острові Готланд.

У розпал усіх цих подій Хрістофер Баварський раптово помер 5 січня 1448 року у Гельсінборзі (Швеція).

Родина

Дружина — Доротея (1430—1495), донька Іогана Гогенцолерна, маркграфа Бранденбург-Кульмбаського

Дітей не було

Джерела

  • Politikens bog om Danske Monarker by Benito Scocozza, Copenhagen 1998 (дан.)

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.