Міжнародна премія імені Карла Великого
Міжнародна премія імені Карла Великого (англ. Charlemagne Prize фр. Prix Charlemagne) — престижна європейська премія за внесок в об'єднання Європи.[1] Присуджується щороку з 1950 року німецьким містом Аахен особам, які зробили великий внесок до реалізації ідеалів, під якими започатковано премію. Названа на честь Карла Великого, засновника Франкської імперії та фактичного засновника Священної Римської імперії, який керував державою з Аахена. Традиційно вручається у свято Вознесіння на церемонії у Коронаційній залі ратуші Аахена.
![](../I/Aachen_BW_2016-07-09_11-56-24.jpg.webp)
![](../I/Clinton_Karlspreis.jpg.webp)
Лауреати Премії Карла Великого нагороджуються спеціальною грамотою, медаллю та символічною нагородою у 5 тисяч євро. На аверсі пам'ятної медалі зображені сам імператор і старовинна печатка Аахена XII століття, на реверсі гравірується заслуга конкретного лауреата перед європейськими народами. З 2008 року премія вперше присуджується у двох категоріях: не тільки заслуженим політикам, видатним громадським і державним діячам, але й молодим людям у віці від 16 до 30 років. Лауреатів визначає спеціальний конкурс молодіжних проектів, що проводиться преміальним фондом спільно з Європейським парламентом.
У 2002 році премією нагороджено валюту Євро.
Лауреати премії
- 1950 —
Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі
- 1951 —
Хендрік Бругманс
- 1952 —
Альчіде де Гаспері
- 1953 —
Жан Моне
- 1954 —
Конрад Аденауер
- 1956 —
Вінстон Черчилль
- 1957 —
Поль-Анрі Спаак
- 1958 —
Робер Шуман
- 1959 —
Джордж Маршалл
- 1960 —
Жозеф Беш
- 1961 —
Вальтер Гальштайн
- 1963 —
Едвард Гіт
- 1964 —
Антоніо Сеньї
- 1966 —
Єнс Отто Краг
- 1967 —
Йозеф Лунс
- 1969 —
Європейська комісія
- 1970 —
Франсуа Сейду Форньє де Клозон
- 1972 —
Рой Дженкінс
- 1973 —
Сальвадор де Мадаріага
- 1976 —
Лео Тіндеманс
- 1977 —
Вальтер Шеєль
- 1978 —
Константінос Караманліс
- 1979 —
Еміліо Коломбо
- 1981 —
Сімона Вейль
- 1982 —
Хуан Карлос I
- 1984 —
Карл Карстенс
- 1986 —
Народ Люксембургу
- 1987 —
Генрі Кіссинджер
- 1988 —
Франсуа Міттеран і
Гельмут Коль
- 1989 —
Брат Роже (громада Тезе)
- 1990 —
Дьюла Горн
- 1991 —
Вацлав Гавел
- 1992 —
Жак Делор
- 1993 —
Феліпе Гонсалес
- 1994 —
Ґру Гарлем Брунтланн
- 1995 —
Франц Враніцкі
- 1996 —
Беатрікс
- 1997 —
Роман Герцог
- 1998 —
Броніслав Геремек
- 1999 —
Тоні Блер
- 2000 —
Білл Клінтон
- 2001 —
Дьордь Конрад
- 2002 —
Євро
- 2003 —
Валері Жискар д'Естен
- 2004 —
Пет Кокс
- 2004 — Надзвичайна премія:
/
Іван Павло II
- 2005 —
Карло Адзеліо Чампі
- 2006 —
Жан-Клод Юнкер
- 2007 —
Хав'єр Солана
- 2008 —
Ангела Меркель
- 2009 —
Андреа Ріккарді
- 2010 —
Дональд Туск
- 2011 —
Жан-Клод Тріше
- 2012 —
Вольфганг Шойбле
- 2013 —
Даля Грибаускайте
- 2014 —
Герман ван Ромпей
- 2015 —
Мартін Шульц
- 2016 —
/
Франциск
- 2017 —
Тімоті Ґартон Еш
- 2018 —
Емманюель Макрон
- 2019 —
Антоніу Гутерреш
- 2020 —
Клаус Йоганніс
- 2022 —
Тихановська Світлана Георгіївна, Колесникова Марія Олександрівна, Цепкало Вероніка Валеріївна