Царицинська губернія

Карта Царицинської губернії 1924 рік

Історично Царицин з моменту свого заснування був невеликим повітовим містом у Казанській, потім у Астраханській, й Саратовській губерніях. У другій половині 19 сторіччя імпульс розвитку міста дала Волгодонська залізниця. Місто прискорено розвивалося, й за чисельністю населення й промисловому потенціалу перевершило багато губернських міст, залишаючись за статусом повітовим містом.

У 1917 році за Громадянської війни у Росії владу у Царицині взяли більшовики. Одразу Всевелике Військо Дінське під командуванням генерала Краснова зробило спробу взяти Царицин, з чого почалася 3-річна оборона Царицина.

Перша згадка про Царицинську губернію відноситься до наказу Військової ради Північно-Кавказького військового округу від 11 серпня 1918 року «Про оголошення стану облоги», потім ще неодноразово згадується в наказах про мобілізації населення. Наказ ПнКВО про створення губернії виходить 7 вересня 1918 року.

До губернії передано:

• Царицинський повіт, частина Камишинському повіту з Саратовської губернії;
• Царевський й Чорноярський повіти Астраханської губернії;
• з 11 волостей Царевського повіту було створено новий Миколаївський повіт;
• 20 квітня 1919 року переданоДругий Донський й Усть-Медведицький округи від області Військо Донського.

Царицин було узято російською армією Півдня Росії генерала Врангеля у липні 1919 року. 19 липня 1919 року за наказом № 1129 Окружного Комісаріату по військовим справам Уральського військового округу у зв'язку з падінням Царицина Царицинська губернія скасовувалася, а всі повіти перепідпорядковувались Астраханській губернії, тому що в Астрахані залишалася радянська влада. Червона армія більшовиків остаточно відбила Царицин у російської армії 3 січня 1920 року. Царицинська губернія та її адміністративні кордони відновилися станом на початок 1919 року.

Надалі склад земель змінювався:

• Січня 1920 — від Царевського повіту 17 ділянок біля станції Жанібек відійшли до Киргизької АРСР РРФСР;
• 4 квітня 1921 року декретом ВЦВК «Про включення до складу Царицинської губернії деяких станиць й волостей Донської області» до Царицинської губернії перейшли Хоперський округ від Донської області;
• 1925 року відбулося масове перейменування населених пунктів — Царицин було перейменовано на Сталінград, Царицинська губернія - на Сталінградську, Царевський повіт - на Ленінський, Чорноярский повіт - на Красноармійський.

На 1926 рік Сталінградська губернія складалася з Ленінського, Миколаївського, Сталінградського повітів й Хоперського, Усть-Медведицького, 2-го Донського округів[1].

21 травня 1928 року Сталінградська губернія була скасована з утворенням Нижньо-Волзької області, де адміністративно були передані її землі.

В 1926 році в губернії мешкало 1407,8 тисяч осіб, у тому числі росіяни — 86,8 %; українці — 10,0 %[2].

• Н. А. Арчебасова. Царицынская губерния // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
• О. Н. Бокова Освіта Царіцинської губернії як адміністративно-територіальної одиниці. // Вісник ВолГУ, серія 9 випуск 7 2008-2009.

• Сталінградська губернія на 1 січня 1926 року // Територіальний і адміністративний поділ Союзу РСР на 1-е січня 1926 р. — М: Изд-во Головного управління комунального господарства НКВС, 1926. — С. 93-95.