Ценікрівірок

Ценікрівірок (англ. Cenicriviroc), відомий також як TAK-652 і TBR-652 (міжнародна транскрипція CVC) — синтетичний експериментальний противірусний препарат, розроблений для лікування ВІЛ-інфекції[1], а в комбінації з препаратом тропіфексор застосовується для лікувального неалкогольного стеатогепатиту.[2] Препарат розроблений у співпраці компаній «Takeda Pharmaceutical» і «Tobira Therapeutics». Ценікрівірок є інгібітором рецепторів CCR2 і CCR5[3], та відноситься до групи препаратів, названих інгібіторами проникнення, які запобігають проникненню вірусу ВІЛ у клітину людини. На думку частини дослідників, інгібування CCR2 може спричинювати протизапальний ефект.

Ценікрівірок
Систематична назва (IUPAC)
(5E)-8-[4-(2-Butoxyethoxy)phenyl]-1-(2-methylpropyl)-N-{4-[(S)-(1-propyl-1H-imidazol-5-yl)methanesulfinyl]phenyl}-1,2,3,4-tetrahydro-1-benzazocine-5-carboxamide
Ідентифікатори
Номер CAS 497223-25-3
Код ATC ??
PubChem 11285792
Хімічні дані
ФормулаC41H52N4O4S 
Мол. маса696,95 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
БіодоступністьНД
МетаболізмНД
Період напіврозпадуНД
ВиділенняНД
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?(AU) ?(США)

Лег. статус

? (US)

Використання перорально

У 2010 році було проведено подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване клінічне дослідження для оцінки противірусної активності, безпеки та переносимості ценікрівіроку. У ВІЛ-інфікованих хворих, які приймали ценікривірок, спостерігалося значне зниження вірусного навантаження, при цьому ефект застосування утримувався до двох тижнів після припинення лікування.[4] У 10-х роках ХХІ століття проводились додаткові клінічні дослідження ІІ фази щодо ефективності ценікрівіроку в лікуванні ВІЛ-інфекції.[5]

Дані клінічних досліджень ефективності ценікрівіроку фази IIb, представлені на ХХ конференції з ретровірусних та опортуністичних інфекцій у березні 2013 року, показали подібні показники вірусної супресії: 76 % у хворих, які приймали 100 мг ценікривіроку, 73 % у хворих, які приймали 200 мг ценікривіроку, і 71 % у хворих, які приймали ефавіренз. Показники відсутності відповіді були вищими при застосуванні ценікрівіроку, однак, значною мірою через більший відхід хворих з дослідження. Нова таблетована форма з меншим розміром таблетки може покращити прихильність до препарату. При спостереженні за іммунологічними та запальними біомаркерами в групах із застосуванням ценікрівіроку рівень СР-1 підвищився, а рівень розчинного CD14 зменшився.[6]

Ценікрівірок також досліджується щодо ефективності при застосуванні в лікуванні COVID-19 у двох окремих клінічних дослідженнях: у дослідженні ACTIV-I, яке проводить Національний центр наукових запозичень США, де його ефективність порівнюється з низкою інших імуномодулюючих засобів[7], та дослідженні «Charité Cenicriviroc» в лікарні Шаріте в Берліні.[8] Станом на 2 липня 2021 року стартував набір учасників обох досліджень, і очікується, що вони завершаться у вересні 2021 року.

Примітки
  1. Klibanov, OM; Williams, SH; Iler, CA (August 2010). Cenicriviroc, an Orally Active CCR5 Antagonist for the Potential Treatment of HIV Infection. Current Opinion in Investigational Drugs 11 (8): 940–50. PMID 20721836.
  2. Study of Safety, Tolerability, and Efficacy of a Combination Treatment of LJN452 and CVC in Adult Patients With NASH and Liver Fibrosis (TANDEM) (англ.)
  3. Baba, M; Takashima, K; Miyake, H; Kanzaki, N; Teshima, K; Wang, X; Shiraishi, M; Iizawa, Y (26 жовтня 2005). TAK-652 Inhibits CCR5-Mediated Human Immunodeficiency Virus Type 1 Infection In Vitro and Has Favorable Pharmacokinetics in Humans. Antimicrobial Agents and Chemotherapy 49 (11): 4584–91. PMC 1280155. PMID 16251299. doi:10.1128/AAC.49.11.4584-4591.2005. (англ.)
  4. Reviriego, C (Липень 2011). Chemokine CCR2/CCR5 Receptor Antagonist Anti-HIV Agent. Drugs of the Future 36 (7): 511–7. doi:10.1358/dof.2011.036.07.1622066. (англ.)
  5. Tobira Therapeutics Initiates Phase 2b Trial of Cenicriviroc. The Body. 5 липня 2011. (англ.)
  6. CROI 2013: CCR5/CCR2 Inhibitor Cenicriviroc Has Both Anti-HIV and Anti-inflammatory Effects (англ.)
  7. Benjamin, Daniel (29 червня 2021). Randomized Master Protocol for Immune Modulators for Treating COVID-19. Daniel Benjamin, National Center for Advancing Translational Science (NCATS), Biomedical Advanced Research and Development Authority. (англ.)
  8. Tacke, Frank (25 серпня 2020). Charité Trial of Cenicriviroc (CVC) Treatment for COVID-19 Patients. Charite University, Berlin, Germany, Allergan. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.