Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави)

Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії
Назва на честь: Непорочне зачаття Діви Марії


48°28′27″ пн. ш. 24°41′56″ сх. д.
Тип церква
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення України[1]
Країна  Україна
Розташування Івано-Франківська область
Білі Ослави
Матеріал деревина
Засновано 1746
Ідентифікатори й посилання
Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави) (Україна)

 Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії у Вікісховищі

Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави) — дерев'яна гуцульська церква в с. Білі Ослави Івано-Франківської області, Україна, пам'ятка архітектури національного значення. Інша назва — Ганнозачатіївська церква.[2]

Історія

Церква датована 1746 роком, була перебудована в 1832 році, заново освячена наступного року. У радянський період церква була закрита для богослужень та охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1184)[3]. Черговий раз церкву перебудували в 1990 році, її освятили 22 грудня того ж року. Заново церкву перекрили в 2002 році, а ремонт фасаду здійснено в 2005 році. Первинно храм належав УГКЦ, наразі використовується ПЦУ.[4][5][6]

В церкві служили: о. Омельян Гадзинський – (1892 – 1894 рр.), о. Діонізій Балицький – (1895 – 1897 рр.), о. Іван Городиський – (1897 – 1903 рр.), о. Констянтин Андрухович – (1904 – 1909 рр.), о. Микола Руденький – (1910 – 1911 рр.), о. Антоній Глодзинський – (1912 – 1913 рр.), о. Іван Чорнобривий – (1913 – 1921 рр.), о. Михайло Дурделло – (1921 – 1927 рр.), о. Лев Калинський – (1927 – 1928 рр.), o.Йосип Василинка – (1929 – 1930 рр.), о. Степан Дзюбій – (1930 – 1932 рр.), о. Євстахій Сливінський – (1932 – 1934 рр.), о. Ярослав Матвіїв – (1934 – 1936 рр.), о. Володимир Пилипець – (1936 – 1944 рр.) – колишній пілот Української Галицької Армії, о. Луць – (1944 – 1946 рр.), о. Роман Семків – (1946 – 1947 рр.), о. Бандурак – (1952 – 1956 рр.), о. Михайло Борса – (1956 – 1958 рр.), о. Йосип Процьків – (1958 – 1977 р.), о. Михайло Дяк – (1977 – 1980 рр.), о. Микола Ужитчак – (1980 – 1981 рр.), о. Микола Юрчук – (1981 – 1989 рр.), о. Василь Бойчук – (1989 – 1996 рр.), о. Василь Ужитчак – (з 1996 р.).[4]

Архітектура

Церква хрестоподібна в плані, однобанна, п'ятизрубна з подовженим бабинцем, до якого прибудовано критий ганок. Над зрубом нави на восьмигранній основі розташована шатрова баня на рівні двоскатних дахів бокових зрубів. Опасання розташоване навколо церкви на нахилених кронштейнах. В інтер'єрі церкви бокові зруби поєднані з центраим зрубом трапецевидними вирізами. В 2011-2013 роках церкву, зокрема вівтар, розписав художник з Чорного Потоку Василь Василишин.[4][7]

Дзвіниця

Біля церкви розташовується триярусна квадратна, дерев'яна дзвіниця. Перший ярус оточує шитроке опасання на кронштейнах. Перший ярус зі зрубу, а верхні побудовані в каркасний спосіб. Дзвіниця вкрита шатровим дахом, який перекрили в 2003 році.[4][7]

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.