Цефадроксил

Цефадроксил — напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик першого покоління для перорального застосування.

Цефадроксил
Систематична назва (IUPAC)
(6R,7R)-7-{[(2R)-2-amino-2-(4-hydroxyphenyl)acetyl]amino}-3-methyl-8-oxo-5-thia-1-azabicyclo[4.2.0]oct-2-ene-2-carboxylic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 66592-87-8
Код ATC J01DB05
PubChem 47964
DrugBank DB01140
Хімічні дані
ФормулаC16H17N3O5S 
Мол. маса363.389 g/mol
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Зв'язування білок плазми
Метаболізмне метаболізується
Період напіврозпаду1,5 годин
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Використання перорально

Фармакологічні властивості

Цефадроксил  — антибіотик широкого спектра дії, що належить до групи цефалоспоринів І покоління. Як і інші β-лактамні антибіотики діє бактерицидно. Механізм дії препарату полягає у порушенні синтезу клітинної стінки бактерій. До препарату чутливі як грампозитивні (Streptococcus pyogenes, стафілококи, що не продукують β-лактамазу, Corynebacterium diphtheriae, Bacillus anthracis), так і грамнегативні мікроорганізми (помірно чутливі Proteus, Escherichia coli, клебсієлли, сальмонелли, Shigella spp.).[1] Стійкі до препарату Pseudomonas aeruginosa, Bacteroides fragilis, Staphylococcus aureus, Enterococcus spp. Haemophilus influenzae і Streptococcus pneumonia розвивають резистентність до цефадроксилу різного ступеня. Стійкі до препарату туберкульозна паличка, анаеробні мікроорганізми.

Фармакокінетика

При пероральному прийомі препарат швидко всмоктується в верхньому сегменті тонкої кишки. Цефадроксил погано зв'язується з білками плазми крові. Препарат швидко проникає в тканини і рідини організму, в тому числі в синовіальну, перикардіальну, перитонеальну рідину, плевральний випіт, придаткові пазухи носа.[1] Цефадроксил не проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Цефадроксил не метаболізується, виводиться з організму нирками в незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 1,2—1,5 годин, але виведення препарату триває 20—22 години[2], при порушенні функції нирок період напіввиведення препарату зростає до 20—25 годин.

Показання до застосування

Цефадроксил застосовується при інфекційно-запальних захворюваннях, що викликаються чутливими до антибіотика збудниками: інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів (синуситах, тонзилітах, трахеобронхіті, пневмонії), отиті, інфекціях сечової системи, інфекціях шкіри та м'яких тканин(остеомієліт, септичному артриті).

Побічна дія

При застосуванні цефадроксилу можуть спостерігатись наступні побічні ефекти[3]:

В загальному та розгорнутому аналізах крові можуть з'явитись еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, рідко — гемолітична анемія, підвищення рівня активності трансаміназ та лужної фосфатази в крові, поява псевдопозитивної реакції Кумбса.

Протипокази

Цефадроксил протипоказаний при підвищеній чутливості до цефалоспоринів, вагітним і годучим груддю жінкам, дітям до 6 років (дітям з нирковою недостатністю препарат протипоказаний до 11 років).

Форми випуску

Цефадроксил випускається у вигляді желатинових капсул по 0,25 та 0,5 г; таблеток, що диспергуються по 1,0 г; гранул для приготування 2,5% і 5% суспензії для прийому всередину у флаконах по 60 мл.[2]

Застосування у ветеринарії

Цефадроксил застосовується у ветеринарії для лікування інфекційних захворювань шкіри, дихальної системи та сечостатевої системи у собак та котів.[4]

Примітки
  1. http://m-l.com.ua/?aid=350
  2. " "Цефадроксил в Справочнике Машковского">Цефадроксил.[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  3. http://www.vidal.ru/drugs/molecule/186 (рос.)
  4. http://zoolife.com.ua/spravochniki/veterinarnyj-spravochnik/antibakterialnye-preparaty/3283 Архівовано 7 листопада 2014 у Wayback Machine. (рос.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.