Чайлд Хассам
Чайлд Хассам (англ. Childe Hassam; 17 жовтня 1859 — 27 серпня 1935) — найбільш обдарований художник-імпресіоніст у Сполучених Штатах. Правильне прочитання прізвища художника — Хасс'м.
Чайлд Хассам | ||||
---|---|---|---|---|
Childe Hassam | ||||
|
||||
Чайлд Хассам під час перебування в Олд Лаймі, 1903 р. | ||||
При народженні | Childe Hassam | |||
Народження |
17 жовтня 1859 Дорчестер, Массачусетс | |||
Смерть | 27 серпня 1935 (75 років) | |||
Лонг Айленд, США | ||||
Країна | США | |||
Жанр | побутовий жанр, пейзаж | |||
Навчання | Академія Жуліана, Boston Art Clubd, Lowell Instituted і Dorchester High Schoold | |||
Діяльність | художник, художник-гравер | |||
Напрямок | реалізм, імпресіонізм | |||
Роки творчості | 1879—1934 | |||
Член | Десять американських художників і Американська академія мистецтв та літератури | |||
Твори | Laurel in the Ledgesd і Building the Schooner, Provincetownd | |||
Батько | Frederick Fitch Hassamd[1] | |||
Мати | Rose Delia Hathorned[1] | |||
| ||||
Чайлд Хассам у Вікісховищі |
Життєпис
Чайлд Хассам народився в Дорчестері, штат Массачусетс. Мати була родом зі штату Мен. Батько був бізнесменом середньої руки і мав власне помешкання з творами мистецтва та старовинними речами.
Хлопчик рано виявив художні здібності. Батьки мало опікувалисть розвитком здібностей сина, але не заважали його заняттям в гуртку малювання при школі Річарда Матера, де опановував малюнок і акварель. Як більшість американських підлітків займався також боксом та плаванням. 1872 року в місті сталась велика пожежа, що знедолила багатьох мешканців міста і поруйнувала бізнес батька. Хассам був вимушений покинути останні класи школи, аби допомагати родині в скрутну пору. Він закінчив школу пізніше. Намагання стати самостійним примусило відмовитись від фінансової допомоги дядька, готового сплатити навчання Хассама в університеті. Хасам працював в бухгалтерії видавництва Little, Brown & Company. Водночас продовжив опановувати технологію виготовлення гравюр-дереворитів. Весь час тренувався в створенні акварелей. Близько 1879 року почав створювати перші картини олійними фарбами.
Початок художньої кар'єри
Комерційний початок художньої кар'єри Хассама датують 1882 роком, коли він став позаштатним художником-ілюстратором і відкрив власну студію. Він працював художником-наймитом для журналів Harper `s Weekly, The Century, Scribner's Monthly. Водночас продовжує власну художню освіту в малювальному класі Інституту Лоуелла та в Художньому клубі Бостона, де практикував живопис.1882 року відбулася його перша персональна виставка в Бостоні. Разом із приятелем по Художньому клубу Бостона Едмундом Гарретом вони відбули в освітню подорож у Західну Європу, де відвідали Англію, Нідерланди, Францію, Італію, Швейцарію, Іспанію. На свідомість Хассама могутньо вплинули твори Вільяма Тернера. Він сам багато працює акварелістом. І шістдесят сім акварелей з європейськими замальовками стали основою другої персональної виставки молодого митця.
Паризький період
Період 1884—1886 рр. був періодом метушливих пошукав себе і свого місця в мистецтві. 1884 року він узяв шлюб з Кетлін Мод Доан, попрацював викладачем в Художньому училищі Коулза, не припиняючи працювати ілюстратором і накопичувати гроші. Грошей вистачить на нову подорож до Парижу 1886 року разом із дружиною. Вони оселились в квартирі на площі Пігаль зі служницею. Це було практично і близько до артистичного оточення у французькій столиці. 1886 року Хассам влаштувався в академію Жульєна, де удосконалює власні малюнок і живопис, де працює під керівництвом Густава Буланже та Жуля Жозефа Лефевра.
Чим більше він працював в академії Жульєна, тим більшим було його розчарування в такому навчанні, яке він визнав банальним і закоснілим. Розпочалась самоосвіта. Його перші твори в Парижі присвячені вуличним сценам. Восени 1887 року Хассам створив дві версії картини «Шляхетне товариство на Гран Прі», надихаючись темами і технікою французьких імпресіоністів.
Повернення в Сполучені Штати
1889 року Хассам повернувся в Нью-Йорк, де оселився на П'ятій авеню. Тоді ж створив одну з перших картин олійними фарбами «П'ята авеню взимку», котру вважав досить вдалою і котру подавав на декілька різних виставок.
Хассам залишався досить самостійним і в використанні кольорів. Так, він створював композиції з використанням коричневих і чорних фарб, формально заборонених імпресіоністам. Водночас він міг створити компзицію з використанням одноманітних і зближених фарб, котрі так полюбляв той Клод Моне в серіях «Реймський собор» чи «Міст в Лондоні». Але Хассам надихався вже американськими реаліями, звідси «Медісон сквер в заметіль», «Нью-Йорк взимку, після полудня», «Арка і парк Вашингтона». Він не звертався і до улюблених тем французьких імпресіоністів, таких як катання на човні, перебування в кафе, в дешевих театриках і кабаре, прогулянки від нудьги. Але його мало приваблювали халупи бідняків і зубожіння. Він зверниться до побуту мешканців маленьких міст і сіл, коли почне відвідувати колонії художників в Олд Лайм та Кос Коб, штат Коннектикут та на острові Еплдор, штат Нью-Гемпшир. Будуть у художника і декілька картин із зображенням жінок в садку чи з квітами, але це ніяк не прогулянки від нудьги. Він зростав як художник і 1896 року вирішив знову відвідати Західну Європу.
Хассам дістався морем Неаполя, відвідав Рим і Флоренцію, передивився твори італійських корифеїв мистецива в музеях і старовинних церквах. Потім відвідав Париж і Англію. 1897 року він прибув у Нью-Йорк.
Група «Десять художників»
В Нью-Йорку він брав участь в створенні групи «Десять художників» (The Ten). Саме десять художників відокремились від Національної академії дизайна і дотримувались імпресіоністичної художньої манери. Найбільш радикальні позиції мав Чайльд Хассам, художня манера якого наближалась до вкрай імпресіоністичних і неохайних меж. Твори цього періоду навіть відхиляли художні кртитики, що визнавали їх незрозумілими і експериментальними.
У Хассама була власна методика просування власних картин на виставки і продаж. Тому він не працював викладачем для зміцнення власного фінансового стану, як низка інших художників. На злам 19-20 століть прийшовся етап визнання і узаконення французького і американського імпресіонізму в художніх колах Сполучених Штатів. Хассам почав продавати власні твори великим музеям США і отримувати призи і медалі на виставках. 1906 року його обрали членом Національної академії дизайна (що відігравала роль Академії мистецтв США).
Криза середнього віку і останні роки
Відомо, що він мав кризу середнього віку і навіть прикладався до алкоголю. Але видужав і звернувся до гімнастики і плавання. Водночас відчував утому від великого міста, яке начебто полюбляв з молодих років. В той час стрімко змінювався Нью-Йорк, перетворюючись на гамірний і метушливий мегаполіс. Садиби і розкішні особняки багатіїв поступались місцем хмарочосам, швидкому метро, автобусам, витіснивши карети і коней.
Хассам відвідує маленькі колонії художників, де пише квіти і сцени на узбережжі, в Нью-Йорку він поводить тільки зими.
1910 року він знову відвідав Париж, котрий нікого не чекає і постійно змінюється. Хассам і знайшов Париж холодним і неприємно змінившимся. Він створив картину «14 липня» (день захоплення Бастилії, що став національним святом у Франції), коли місто прикрашають безліччю державних прапорів Франції. Картина стане початком серії «Прапори», котру створить Хассам, використавши декоративні якості прапора Сполучених Штатів. Він як і раніше працює швидко і може створити за сезон сорок (40) картин, тоді як його колега Джуліан Олден Вейр тільки шість. В пізній період творчості він повернувся до створення акварелей і сцен на узбережжі. Він також створив декілька натюрмортів.
1913 року шість його картин в стилі імпресіонізм брали участь у виставці Арморі Шоу (Armory Show), де публіку і критиків вразими твори авангардизму. Американському мистецтву вдалося прищепити авангардизм і жадібна до сенсацій публіка пересела імпресіонізм у щось маловідповідне сьогоденню і застаріле. Хассама та художника-імпресіоніста Джуліана Олдена Вейра вже розглядали як мастодонтів американського мистецтва. Хассам вважав авангардизм шарлатанством у мистецтві, а метою виставки в Арморі Шоу — «захоплення» Нью-Йорку та викачку із ньогозначних грошових сум. Але «захоплення» Нью-Йорку стане фактом художнього і економічного життя.
Близько 1915 року він повернувся до створення офортів і літографій та встиг створити близько чотирьохсот (400) графічних творів. Наприкінці життя він встиг відвідати штати Арізану, Луїзіану, Каліфорнію, Техас та Мексику.
Вибрані твори
- «Дорога додому», 1884 р., Бруклінський музей
- «Дощовий день в Бостоні», 1885 р.
- «Шляхетне товариство на Гран Прі в Парижі», 1887 р.
- «Валь де Грас в Парижі. Весняний ранок», 1888 р.
- «Єлисейські поля, Париж», 1888 р.
- «Сад поетеси Селії Такстер»
- «Сухий док в Глостері», акварель
- «Церква Кальварія на Манхеттені, Нью-Йорк», 1893 р.
- «Діти в кімнаті», 1897 р.
- «Міст через річку Стур», 1897 р.
- «Медісон сквер взимку», 1890 р.
- «Селія Такстер у власному садку», 1892 р.
- «Нью-Йорк взимку. Після полудня», 1900 р., Бруклінський музей
- «Узбережжя Еплдор у серпні», 1900 р.
- «Старовинне скло і персики», 1902 р., Художній музей Ель Пасо
- «Дроворуб», 1902 р.
- «Церква в Олд Лаймі», 1905 р.
- «Річка надвечір, жовтень», пастель, 1906 р.
- «Водяний сад», 1909 р.
- «Краєвид Ньюфілда, Нью-Гемшир», 1909 р.
- «Вулиця Гранд Капітан, Кордова, Іспанія»], 1910 р.
- «Луки», пастель, 1910 р., Бруклінський музей
- «Соната» (Пані за роялем), 1911 р.
- «Недільний ранок, Еплдор», акварель, 1912 р., Бруклінський музей
- «Скелі Горг, Еплдор», акварель, 1912 р., Бруклінський музей
- «Хокей на льоду», 1935 р.
Галерея
- «Дорога додому», 1884 р.
- «Вуличка в Парижі», 1887 р.
- «Собор Нотр Дам в Парижі», 1888 р.
- «Манхеттен клуб», 1891 р.
- «Перша авеню взимку. Нью-Йорк», 1892 р.
- «Медісон сквер взимку», 1890 р.
- «Церква Кальварія, Манхеттен», 1893 р.
- «Понт-Авен, Франція», 1897 р.
- «Королівський міст, Париж», 1897 р.
- «Дроворуб», 1902 р.
- «Водяний сад», 1909 р.
- «Ранком на авеню в травні 1917 року»
Джерела
- Hiesinger, Ulrich W. (1991). Impressionism in America: the Ten American Painters. Munich: Prestel-Verlag. ISBN 3-7913-1142-5.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чайлд Хассам
- Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713