Час у Казахстані

Територія Казахстану у складі СРСР з 1924 року, згідно з декретом від 8 лютого 1919 року[1], перебувала в чотирьох часових поясах — в 3-му, 4-му, 5-му і 6-м. Наприклад, Кустанайская область (тоді — Кустанайский повіт Челябінської області) увійшла в 4-й годинний пояс 1 січня 1920 року[2]. У 1930-1931 роках було введено декретний час («поясний час плюс одна година»), і в зазначених часових поясах час було встановлено, відповідно, UTC+4, UTC+5, UTC+6 і UTC+7.

Згідно з рішенням Междуведомственной комісії єдиної служби часу при Комітеті стандартів, мір і вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР від 28 травня 1956 року[3], на території Казахстану залишилося два часових пояси, 4-й і 5-й (МСК+2 і МСК+3), з декретним часом, відповідно, UTC+5 і UTC+6. В результаті таких змін меж годинних поясів на західній частині території Уральської області до декретного часу був доданий ще один годину, а східна частина Східноказахстанської області фактично позбулася декретного часу.

Відповідно з межами часових поясів, встановленими постановою уряду СРСР від 24 жовтня 1980 року[4], входили:

• у 4-й часовий пояс (UTC+5) — Уральська, Гур'євська, Мангышлакская, Актюбінська, Кустанайская і Кзил-Ординська області;
• у 5-й часовий пояс (UTC+6) — Целіноградська, Північно-Казахстанська, Кокчетавская, Тургайська, Карагандинська, Павлодарська, Джезказганская, Чимкентская, Джамбульская, Алма-Атинська, Талди-Курганська, Семипалатинська і Східноказахстанська області.

У 1981 році було введено щорічний перехід на літній час (додатковий переведення годинникової стрілки). В літній період в західній частині Казахстану стало діяти час UTC+6, а в східній — UTC+7. У 1989 році Уральська область, згідно з постановою від 14 березня 1989 року[5], офіційно залишаючись у 4-му часовому поясі, перейшла з 26 березня 1989 року на час 3-го годинного поясу (МСК+1[6], в зимовий період — UTC+4), не переводячи годинники на 1 годину вперед. Таким чином в Казахстані стало діяти час трьох часових поясів — UTC+4, UTC+5, UTC+6 (у зимовий період).

У березні 1991 року декретний час в Казахстані, як і майже на всій території СРСР, було скасовано (див. Декретний час#Скасування декретної часу в 1988-1991 роках), при цьому сезонне переведення годинників зберігався. Тому 31 березня 1991 року годинник не переводилися на всій території Казахстану, крім Уральської області, де вони були переведені на 1 годину вперед[7] (на літній час). Після осіннього переведення годин 29 вересня 1991 року у Казахстані стало діяти час двох часових поясів — UTC+4 і UTC+5. При цьому, як видно з подальших подій, в Кзил-Ординской області напередодні 1992 року застосовувалося час сусіднього східного часового поясу (UTC+5), що випереджає на 1 годину час в Актюбінській області. Таким чином, декретний час в 1991 році не скасовувалося в Уральської і Кзил-Ординской областях.

У 1992 році декретний час було відновлено на більшій частині території колишнього СРСР. Згідно з постановою уряду Республіки Казахстан від 13 січня 1992 року[8] години на всій території республіки 19 січня 1992 року були переведені на 1 годину вперед, а з останньої неділі березня був продовжений перехід на літній час. Цією ж постановою було змінено межа між 4-м і 5-м часовими поясами — вона стала проходити між Актюбінській і Кзил-Ординской областями. Постановою від 27 березня 1992 року[9] скасовувалося «одногодинне випередження поясного часу, чинне постійно протягом року (...) для Уральської і Кзил-Ординской областей» із збереженням розташування цих областей, відповідно, в 4-м і 5-м часових поясах. У цих областях не було переводу годин 29 березня 1992 року на 1 годину вперед, після чого в Казахстані знову стало діяти час трьох часових поясів — UTC+4, UTC+5 і UTC+6 (у зимовий період).

У 1994 році на час UTC+4, чинне в Західно-Казахстанської (колишньої Уральської) області, перейшла Мангістауська (колишня Мангышлакская) область[10] — у вересні 1994 року, при поверненні на «зимовий» час, Мангістауська область перевела годинник на 2 години тому.

З 1996 року скасування літнього часу в Казахстані, як і в Росії, і в багатьох інших країнах, стала відбуватися на місяць пізніше — в останню неділю жовтня.

У 1999 році на час UTC+4 перейшла Атырауская область[11] — в березні вона не перевела годинник на літній час, а в жовтні 1999 року перевела їх разом з іншими областями на 1 годину назад.

Постанова уряду від 23 листопада 2000 року № 1749[12] було розроблено «з метою впорядкування обчислення часу на території Республіки Казахстан і у зв'язку із зміною адміністративно-територіального устрою». У наступні роки постанова доповнилася змінами[13].

Постанова в редакції від 23.11.2000 зберігало перехід на літній час, і встановлювало поділ на два часових пояси:

• 4-й — з чинним UTC+4 (Уральськ, Атирау, Актау) і UTC+5 (Актобе, Костанай, Кизилорда);
• 5-й — з чинним UTC+6.

Зазначена постанова визнало такими, що втратили чинність ряд попередніх постанов, зокрема, Кызылординская область знову, як і до 1992 року, ставилася до 4-го часового поясу.

Постанова в редакції від 20.07.2004 теж поки зберігало перехід на літній час. Однак замість трьох часових зон повинні були утворитися дві, з різницею 2 години. Актобе повинен був перейти на час UTC+4, не переводячи годинники на літній час навесні 2005 року. Костанай і Кизилорда повинні були перейти в 5-й годинний пояс, на час UTC+6, скасувавши повернення на «зимовий» час восени 2004 року[14][15][16].

Реформа породила певне нерозуміння у населення, куди і в яких регіонах переводити годинник восени 2004 і навесні 2005 року, оскільки конкретні дати процедур в постанові від 20.07.2004 не вказувалися. За півмісяця до осіннього переведення годинників з'явилася ще одна редакція урядової постанови.

Постанова в редакції від 15.10.2004 також зберігало перехід на літній час, але усувало різницю 2 години між часовими зонами. Чотири західні області Казахстану повинні були мати різницю 1 годину з часом у столиці Нур-Султані. Тому для Актобе переклад час UTC+4 скасовувався, а разом з Костанаем і Кызылордой повинні були скасувати повернення на «зимовий» час Уральськ, Атирау і Актау[17].

Таким чином, 31 жовтня 2004 року Костанай, Кизилорда, Уральськ, Атирау і Актау годинник не переводили[18] — Костанай і Кизилорда перейшли на час UTC+6, а Уральськ, Атирау і Актау — на UTC+5.

Постанова в редакції від 15.03.2005 скасував щорічний перехід на літній час. Офіційним документом для цієї редакції була Постанова Уряду РК № 231 від 15 березня 2005 року[19].

В адміністративних центрах всіх областей, крім Костанайської і Кизилординської, цілий рік став діяти час, що в якісь періоди історії вже діяв там в зимовий період:

• Усть-Каменогорськ повернувся на поясний час, який діяв до 1930 року і з 1957 до 2005 року.
• Актобе, Петропавловськ, Кокшетау, Шимкент, Тараз, Караганда, Павлодар і Талдикорган повернулися на «поясний час плюс одна година», що діяв з 1931 до 2005 року.
• Актау повернувся на «поясний час плюс одна година», що діяв з 1931 року до 1994 року.
• Атирау повернувся на «поясний час плюс дві години», яке діяв з 1957 до 1999 року.
• Уральськ повернувся на «поясний час плюс дві години», яке діяв з 1957 до 1989 року.
• Костанай і Кизилорда залишилися на літньому часі, яке для них було як «поясний час плюс дві години».

Після реформи 2004-2005 років чинне час в Костанайської і Кизилординської області, в західних районах Західно-Казахстанської і Атирауської областей, а також в деяких інших областях, випереджає час свого географічного часового поясу на 2 години.

Перераховані адміністративні центри областей і найбільші міста (станом на 2016 рік) із зазначенням зміщення місцевого часу від UTC у період з 1924 року по теперішній час. Зсув від UTC вказано без урахування переходу на літній час (* — очікуване зміщення після дати осіннього переведення годинників). Міста перераховані переважно у порядку зростання довготи — з заходу на схід. В дужках — або точна дата, або рік (точна дата після переліку), або приблизний період (1946-1962)[20][21], коли відбулася зміна місцевого часу.

Уральськ: 3 (1924), 4 (1931), 5 (1946-1962), 4* (26 березня 1989), 5 (1992), 4* (29 березня 1992), 5 (2004).

Атирау: 3 (1924), 4 (1931), 5 (1946-1962), 4* (1991), 5 (1992), 4* (28 березня 1999), 5 (2004).

Актау: 4 (1924), 5 (1931), 4* (1991), 5 (1992), 4 (25 вересня 1994), 5 (2004).

Актобе: 4 (1924), 5 (1931), 4* (1991), 5 (1992).

Костанай: 4 (1924), 5 (1931), 4* (1991), 5 (1992), 6 (2004).

Кизилорда: 4 (1924), 5 (1931), 4* (1991), 5 (29 вересня 1991, імовірно), 6 (1992), 5* (29 березня 1992), 6 (2004).

Петропавловськ, Кокшетау, Шимкент, Тараз, Нур-Султан, Караганда, Алмати, Павлодар, Талдикорган: 5 (1924), 6 (1931), 5* (1991), 6 (1992).

Усть-Каменогорськ: 6 (1924), 7 (1931), 6 (1946-1962), 5* (1991), 6 (1992).

Точні дати змін: 2 травня 1924[22], 9 лютого 1931[23][24], 31 березня 1991[25], 19 січня 1992, 31 жовтня 2004.

Розбіжність чинного часу з місцевим середнім сонячним часом визначається відхиленням середнього півдня за чинним часу від 12:00. Для порівняння наведені значення середнього півдня в адміністративних центрах областей і в найбільших містах відповідно з їх географічними координатами[26]:

13:46 Костанай (UTC+6)

13:38 Кизилорда (UTC+6)

13:35 Актау (UTC+5)

13:35 Уральськ (UTC+5)

13:33 Атирау (UTC+5)

13:27 Атбасар(UTC+6)

13:23 Петропавловськ (UTC+6)

13:22 Кокшетау (UTC+6)

13:22 Шимкент (UTC+6)

13:15 Тараз (UTC+6)

13:14 Нур-Султан (UTC+6)

13:11 Актобе (UTC+5)

13:08 Караганда (UTC+6)

12:52 Алмати (UTC+6)

12:52 Павлодар (UTC+6)

12:48 Талдикорган (UTC+6)

12:30 Усть-Каменогорськ (UTC+6)

Невдоволення зміною порядку обчислення часу проявлялася вже в ході реформи[27]. Однак через роки населення як і раніше невдоволено деякими рішеннями, прийнятими в 2004 році. Наприклад, є пропозиції змінити чинне час, перевести стрілки на 1 годину назад в Костанайської[28][29] і Кизилординської[30] області. У 2017 році на ім'я прем'єр-міністра Республіки Казахстан направлений черговий депутатський запит про переведення годинників в зазначених областях на 1 годину назад[31][32].