Чезаре Арцела

Чезаре Арцела
італ. Cesare Arzelà
Народився	6 березня 1847[1]; Санто-Стефано-ді-Магра, Лігурія, Італія
Помер	15 березня 1912[1] (65 років); Санто-Стефано-ді-Магра
Місце проживання	Піза, Італія
Країна	Італія
Національність	італієць
Діяльність	математик
Alma mater	Вища нормальна школа (Піза)
Галузь	математика
Заклад	Вища нормальна школа (Піза), Флорентійський університет, Болонський університет
Звання	професор
Вчителі	Улісс Діні
Відомі учні	Леоніда Тонеллі
Членство	Національна академія деї Лінчеї
Відомий завдяки:	Теорема Асколі — Арцела, вклад в математичний аналіз, функціональний аналіз

Чезаре Арцела (італ. Cesare Arzelà, нар. 6 вересня 1847, Санто-Стефано-ді-Магра, Італія — † 15 березня 1912, там само) — італійський математик. Відомий своїм вкладом в математичний та функціональний аналіз, зокрема встановив критерій компатності послідовності неперервних функцій відомий тепер як теорема Асколі — Арцела. Член Національної академії деї Линчеї та деяких інших академій.

Біографічні дані

Походив із бідної сім'ї. Навчався у Вищій нормальній школі в Пізі, яку закінчив у 1869 році. Там же (з 1871 року) відвідував лекції Енріко Бетті та Уліса Діні.

З 1875 по 1878 викладав в Флорентійському університеті. В 1878 році очолив кафедру алгебри університету Палермо, а через 2 роки (у 1880) перейшов у Болонський університет на кафедру аналізу. Його найвідомішим учнем був Леоніда Тонеллі.

Перші праці Арцела були присвячені теорії пружності (дослідженню деформацій пружного еліпсоїду). Пізніше він досліджував екстремуми алгебраїчних функцій, а також займався теорією функціональних рядів. Арцела ввів поняття квазірівномірної збіжності[2] і, використовуючи це поняття, встановив необхідні і достатні умови неперервності суми збіжного на відрізку ряду неперервних функцій. Він також запропонував багатовимірний аналіз варіації функції однієї змінної (варіація Арцела). Добре відома теорема Асколі — Арцела, яка відіграє важливу роль в функціональному аналізі і в теорії диференціальних рівнянь. Його ім'ям названа теорема про граничний перехід під знаком інтегралу.[3]

В 1992 році в Італії видана повна збірка праць Чезаре Арцела в двох томах.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.