Чепик Михайло Максимович

Народився 21 листопада 1920 року в Києві. Українець. В 1940 році закінчив Київську державну художню середню школу імені Тараса Шевченка. 1941 року призваний до Червоної армії. Після закінчення Харківського бронетанкового училища брав участь у Другій світовій війні. В 1951 році закінчив Київський художній інститут), де вчився у О. Шовкуненка, Т. Яблонської, К. Єлеви. Жив і працював в Києві.

З 1949 року брав участь в республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках. Персональні виставки пройшли в 1970 році в Києві і Белграді, в 1971 році — в Москві, в 1973 році посмертна — в Києві.

Могила Михайла Чепика

Помер в Києві 9 грудня 1972 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Працював у галузі тематичної картини і пейзажу. Найбільш відомі його тематичні роботи 1950—1960-х років, серед яких:

• «У забої» (1957);
• «Висотники» (1960);
• «Велика скорбота» (1964);
• диптих «Хлібороби» (1970);
• «Ранок» (1970);
• «Доменщики»;
• «Шахтарі»;
• «Хокеїсти».

Створив серію пастелей з видами Москви (кінець 1960-х), а після декількох творчих відряджень відомі серії з видами Франції та Чехословаччини.

Роботи художника зберігаються в збірках Київської національної картинної галереї, у багатьох художніх музеях України та Росії, а також в приватних збірках України, Росії, Великої Британії, США.

• «Михайло Чепик». Каталог (1973);
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 627. — ISBN 5-88500-042-5.