Червона Волока

Окремі факти з історії села Червона Волока під назвою Красная Волока (або Красноволока) згадується в постанові сеймика 1710 року Київського воєводства. Нею передбачалося провести земський збір коштів на утримання гарнізону піхоти, який дислокувався у Білій Церкві.

1879 року в Червоній Волоці було побудовано церкву на кошти казни (держави) та парафіян. Трикласна церковнопарафіяльна школа була відкрита в 1888 році, однак вона займала одну кімнату і працював у ній один вчитель.

У 1906 році згадується як село Білокуровицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 60 верст, від волості 15. Дворів 147, мешканців 929[1].

Радянська окупація встановлена в січні 1918 року. У січні 1921 року в селі був створений сільський революційний комітет (сіль ревком). Місяцем пізніше в селі було організовано комітет незаможних селян. З 1924 року в Червоній Волоці діяв комсомольський осередок, а з 1935 року в селі діяла кущова організація.

Восени 1929 року, під час примусової колективізації, було організовано колгосп «Червоний Прапор». У 1958 році колгосп «Червоний Прапор» об'єднався з артіллю імені Жданова і став називатися колгоспом «За комунізм». В 1976 році колгосп реорганізували в радгосп «Жовтневий».

18 серпня 1941 року останній підрозділ радянських військ залишив село. 19 серпня 1941 року в село в'їхав мотомеханізований батальйон німецьких солдатів. Під час окупації у Червоній Волоці діяла підпільна партизанська організація, організатором якої був місцевий учитель, згодом редактор газети «Червоне Полісся» І. І. Симоненко. 30 грудня 1943 року село було звільнене від німецько-фашистських загарбників. За період окупації німецькі війська пограбували, поруйнували колективне господарство більш як на 1,5 млн крб. В роки Другої світової війни 135 жителів села взяли в ній участь, з них 79 загинуло, 42 відзначені орденами й медалями СРСР.

У 1963 році у селі споруджено 4 пам'ятники партизанам, які загинули 1943 року під час війни і воїну Червоної Армії, який загинув у бою 4 липня 1941 року.

У 2007 році в селі було встановлено пам'ятник жертвам голодомору, закладено скверик і квіткову клумбу перед Будинком культури, встановлено Дошку пошани найкращих людей села, проведено благоустрій центральної його частини.

Розташована на правому березі річки Жерев (притока річки Уж), за 14 км на північний захід від районного центру та за 3 км від залізничної станції Жерев. Дворів — 271 .Населення — 756 осіб. Сільській раді підпорядковані села Бобричі, Волошине, Красносілка.

Вздовж села проходить шосейна дорога. Село повністю радіо- і електрифіковано. На території села розміщена центральна садиба ТОВ «Червона Волока», за яким закріплено 1480 га сільгоспугідь. В господарстві вирощують зернові культури, хміль. Тваринництво має м'ясо — молочний напрям. Працює загальноосвітня школа, є клуб, дві бібліотеки и медичний та аптечний пункти, п'ять магазинів, відділення зв'язку, православна церква.

Назва села, за переказами, походить від назви урочища, де поселились перші жителі. Це була довга, вузька смуга землі, або інакше — волока. Вона простягалась у здовж правого берега річки Жерев і була густо заросшою калиною. Восени, коли калина дозрівала, вся волока ставала червоною. Звідси назва — урочище Червона Волока, а згодом і назва села.

• 
  Будинок культури (Клуб, бібліотека)

• Погода в селі Червона Волока
• Krasnowłóki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 639. (пол.)
• Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.