Червоне ядро

Червоне ядро (лат. nucleus ruber) — парна структура, розташована рострально в середньому мозку, яка бере участь у координації рухів. На розтині вона має блідо-рожевоий колір, що, як вважається, зумовлене підвищеним вмістом заліза, присутнього в червоному ядрі принаймні у двох різних формах: гемоглобіну й феритину.[2].

Red nucleus
Поперечний розріз через середній мозок, який показує місцезнаходження червоних ядер. Верхні горбки чотиригорбкового тіла вгорі малюнку і ніжки мозку знизу малюнку, обидві в розрізі.
Деталі
Ідентифікатори
Латина nucleus ruber
Анатомія Грея subject #188
MeSH D012012
NeuroNames 505
NeuroLex ID birnlex_1478
TA98 A14.1.06.323
TA2 5898
FMA 62407[1]
Анатомічна термінологія

Будова

Червоне ядро складається з каудальної (магноцелюлярної) і ростральної (т.зв парвоцелюлярної) частин. Знаходиться в покришці середнього мозку поряд з чорною субстанцією, та відноситься до підкіркових центрів екстрапірамідної рухової системи.

Функції

У хребетних без сформованого кортікоспінального шляху, хода в основному контролюється червоним ядром.

Позаяк кортикоспінальний шлях домінує (у всіх приматів), руброспінальний шлях може вважатися рудиментарним і червоне ядро має менше значення для рухової функції ніж навіть у більшості інших ссавців.  Проте, повзання у малюків контролюється саме червоним ядром, як і помахування рук в такт ході [3]. Червоне ядро грає допоміжну роль у контролі плеча через проекцію в магноцелюлярній частині. У людини  червоне ядро також задіяне в великих рухах рук (але не ніг, бо руброспінальний шлях закінчується у верхньогрудному відділі) Тонкий контроль пальців не модерується червоним ядром (функцію покладено на кортикоспінальний шлях). Більшість аксонів червоного ядра не представлені в спинному мозку, але натомість, (через парвоцелюлярну частину) передають інформацію з моторної кори в мозочок через нижньооливарний комплекс, важливий передавальний компонент довгастого мозку. 

Вхідні й вихідні шляхи

Червоне ядро отримує багато імпульсів від мозочка (кулеподібного та коркоподібного ядер) на протилежній стороні; і  від моторної кори на однойменній стороні.

Червоне ядро має два комплекти еферентних (вихідних) шляхів:-

  • В людському мозку більша частина вихідної інформації йде пучком волокон  через медіальну тегментальну (покришкову) ділянку в напрямку нижніх олив по однойменній стороні і формує частину шляху, що в кінцевому рахунку впливає на мозочок.
  • Інший вихідний шлях) йде до ретикулярної формації ромбовидного мозку й спинного мозку на протилежну сторону, складаючи руброспинальний шлях, який проходить вентрально від латерального кортикоспінального шляху. Як зазначалося раніше, руброспинальний шлях більш важливий у не-приматів; у приматів, внаслідок добре розвиненої кори головного мозку, кірково-спинномозковий шлях взяв на себе роль руброспінального. Магноцелюлярні і парвоцелюлярні нейрони червоного ядра мають секреторну функцію й виробляють вазопресин.

Додаткові ілюстрації
  • Схема основних мозкових структур.
  • Глибокий розтин стовбура мозку. Вентральний вигляд.
  • Поперечний розтин через середній мозок.
  • Поперечний розтин через середній мозок на рівні верхніх горбків чотиригорбкового тіла.
  • Корональний розтин одразу перед мостом.
  • Корональний розтин мозку
  • Червоне ядро
  • Ніжки мозку, зоровий перехрест, водогін мозку. Вигляд знизу. Глибокий розтин.
  • Ніжки мозку, зоровий перехрест, водогін мозку. Вигляд знизу. Глибокий розтин.
  • Мозок. Вигляд знизу. Глибокий розтин.

Примітки
  1. Foundational Model of Anatomy
  2. Wikipedia Red Nucleus Revision https://sites.google.com/site/childrenoftheamphioxus/table-of-contents/wikipedia-red-nucleus-revision
  3. Being and Perceiving. Manupod Press. 2011. с. 49. ISBN 978-0-9569621-0-2.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.