Черче (Івано-Франківський район)

Че́рче —село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

село Черче
Церква святого Василія Великого в селі
Церква святого Василія Великого в селі
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Івано-Франківський район
Рада Рогатинська міська громада
Облікова картка Картка села 
Основні дані
Перша згадка 1443
Населення 1168
Площа 18,33 км²
Густота населення 63,72 осіб/км²
Поштовий індекс 77015
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°25′45″ пн. ш. 24°33′12″ сх. д.
Водойми Річка Струга
Відстань до
районного центру		 5 км
Місцева влада
Адреса ради 77015 Івано-Франківська область, Рогатинський район, село Черче, вул. Шевченка, 43
Карта
Черче
Черче
Мапа

 Черче у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської области» увійшло до складу Рогатинської міської громади [1]

Географія

Через село тече річка Струга.

Населення
  • 1 400 меш. (1970).
  • 1 168 меш. (2001)

Історія

Перша письмова згадка про село відходить до 1435[2] року, хоча люди жили в цьому місці й у ХІІІ століття. Назва села походить від землі, на яких оселилися перші монахи — ченці, а потім побудували свій перший монастир. Спочатку село звалося Чернецьке, але пізніше назва перейшла в ту, що використовується сьогодні.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[3].

26 червня 1919 року біля лісу Вилінь відбувся рукопашний бій, в ході якого УГА відкинула поляків за річку Свірж. Загиблих 8 стрільців УГА, двох підстаршин і хорунжого Петра Барана поховали на цвинтарі. Польська жандармерія кілька разів руйнувала могилу, в 1944 р. її зруйнували енкаведисти. У 1990 році відновлена.

У 1939 році в селі проживало 1770 мешканців (1760 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів і 5 євреїв)[4].

Пам'ятки

Цілющі води Черче

В 1904 році в околицях Рогатина під час військових маневрів військові лікарі звернули увагу на якість черченських вод, але громадська рада у той час не погодилась на їх промислову експлуатацію. У цьому ж році Д-р Іван Куровець писав:

Черче має перед собою будуччину, але ше треба великого вкладу гроша і праці. Під увагу управи подаю свої помічення. Управа повинна для хорих жидів побудувати жидівський павільйон з їх кошерною кухнею. Це спричинить те, що жидівська заможна клієнтеля завитає до Черча і своїми грішми причиниться до його розбудови.

Курорт розбудований українською спілкою «Живець Черче» на чолі з М. Панчишиним у 1930-х роках.

На базі сірководневих джерел з сульфідними водами у селі Черче ще з 1925 року функціонує курорт. Бальнеологічний і грязьовий курорт Черче як лікувальні засоби використовує сірко-водневу, сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієву та сульфатно-кальцієву лікувальні води, які уживають до пиття і ванн, та поєднують з місцевою торф'яною гряззю. Тут лікують хвороби опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, зокрема різні види поліартритів, радикуліт, неврит, гіпертонічну хворобу, а також гінекологічні захворювання.

Сульфідні (сірководневі) води бальнеологічного курорту «Черче» — унікальні лікувальні мінеральні води в Івано-Франківській області. Мінеральна вода черченського курорту має у своєму складі біологічно активну сполуку — сірководень в концентраціях до 22.6 мг/дм3 (при нормативних вимогах не менше 10 мг/дм3).[6]

«Богданівка» і Богдан Лепкий

Жителі Бережанщини та Рогатинщини, зібрали добровільні пожертвування і у 1932 придбали ділянку та цеглу для вілли Б. Лепкого. Зібраними коштами та заощадженнями письменників споруджено дім за проектом Романа Грицая. Віллу було названо «Богданівкою». На території села було зведено дерев'яну каплицю за проектом того ж архітектора. На думку дослідника архітектури Василя Слободяна, це була одна з найкращих каплиць у стилі модерн в Галичині. Після перетворення села на радянський курорт, каплицю знищено.[7]

Одним із співзасновників курорту в Черче та його директором протягом 1931–1939 був Левко Лепкий — рідний брат Богдана Лепкого.

У Черче Б. Лепкий у 1930–1939 відпочивав і творив у канікулярний період — спочатку в пансіонаті «Роксоляна», а з 1933 — у віллі «Богданівка». Із Черче навідувався до родича Петра Смика (батька д-ра Романа Смика) у с. Жовчів (нині — Рогатинського району Івано-Франківської області), там малював картини, ікони.

Сучасність

Постаті

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 12 листопада 2021.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.3, № 27
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  4. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 66 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  5. № 48
  6. Гаврилюк О. В. Проблеми і перспективи раціонального використання рекреаційних ресурсів Івано-Франківської області. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. — Вип. 15, 2008.
  7. Слободян В. М. Сакральні споруди архітектора Романа Грицая // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — № 13, 2003. — С. 87. — ISBN 966-95066-4-10.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.