Чесанівський повіт
Чесанівський повіт (пол. Powiat cieszanowski) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, ЗУНР і Польщі.
Округ | Жовківський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Чесанів |
Створений | 1854 |
Площа | 1185,45 км² (1869) |
Населення | 63 817 (1869) |
Найбільші міста | Любачів, Чесанів |
У складі Австро-Угорщини
Утворений в 1854 р. У 1867 році до Чесанівського повіту приєднаний Любачівский повіт. В 1869 р. проживало 63 817 осіб, було 95 адміністративних одиниць — 68 громад-гмін (1 місто — Любачів, 5 містечок — Чесанів, Липсько, Наріль, Олешиці, Плазів, 62 села) і 27 окремих територій (до них включені 64 панські фільварки); повіт поділений на 68 кадастральних гмін.[1] За переписом 1910 року в повіті проживало 86 549 осіб, з них 45 393 грекокатоликів (становили 52,45 % населення повіту), 30 201 римо-католик (34,89 %), 10 780 юдеїв (12,46 %), 173 протестанти, 1 православний та 1 інших віровизнань.[2]
ЗУНР
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Західне розташування повіту спричинило воєнну вразливість і нетривале існування тут української влади. 14 листопада 1918 р. поляками захоплений і Любачів.[3]
У складі Польщі
Чесанівський повіт | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
Воєводство: | Львівське |
Утворений: | 1867 |
Населення: | 81 368 (1921) р. |
Площа: | 1 146 км² |
Густота: | 71 осіб/км² |
Населені пункти та ґміни | |
Повітовий центр: | Чесанів |
Міські гміни: | 2 |
Сільські гміни: | 64 |
Мапа повіту | |
Повітова влада |
Входив до Львівського воєводства Польщі у 1920-1922 рр. 1 січня 1923 р. перенесено адміністративний центр з Чесаніва в Любачів і повіт став називатися Любачівським.
Адміністративний поділ повіту
На 30 вересня 1921 року в склад повіту входили 2 міста, 64 громади села-ґміни (в тому числі 4 містечка) і 48 фільваркових господарств[4]:
Сільські ґміни
- Башня Горішня
- Башня Долішня
- Бігалі
- Борова Гора
- Борхів
- Бурґав
- Вілька Запалівська
- Вілька-Горинецька
- Воля Велика
- Гораєць
- Горинець
- Гута Рожанецька
- Дахнів
- Діброва
- Жапалів
- Жуків
- Залужжя
- Кадовбищі
- Коровиця Голодівська
- Коровиця Лісова
- Коровиця Сама
- Криве
- Липовець
- Липсько (містечко)
- Лисячі Ями
- Лівча
- Лукавиця
- Лукавець
- Милків
- Молодів
- Мощаниця
- Наріль (містечко)
- Наріль Село
- Німстів
- Нове Брусно
- Нове Село
- Новий Диків
- Новий Люблинець
- Олешичі (містечко)
- Опака
- Острівець
- Плазів (містечко)
- Подемщина
- Полянка Горинецька
- Райхав
- Руда Ружанецька
- Рудка
- Синявка
- Старе Село
- Старий Диків
- Старий Люблинець
- Старі Олешичі
- Суха Воля
- Улазів
- Фельзендорф
- Фрайфельд
- Футори
- Хлівищі
- Хотилюб
- Цівків
- Щутків
Міста
Примітки
- Powiat cieszanowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 693. (пол.)
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910(нім.)
- Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom XIII — Województwo Lwowskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1924