Посіко Семен

Народився 7 березня 1909 року в селі Мацьковичі біля Перемишля. Навчався в Перемишльській українській гімназії, а потім в Перемишльській греко-католицькій семінарії[1]. Висвячений на священика у 1935 році. Був спочатку сотрудником пароха на парафії в Новому Селі (1935—1936)[2]. У 1936—1943 роках — парох м. Чесанів (нині Любачівського повіту Підкарпатського воєводства). Місто розташоване на південному сході країни, в Надсянській низовині, на Тарногородському плоскогір'ї. 1930 року українці становили в Чесанівському повіті 53 % всього населення.

3 грудня 1943 року призначений на парафію в с. Туринка біля Жовкви. У 1957 році насильно переселений органами безпеки в м. Дубляни. У 1967—1991 роках був працівником Наукової бібліотеки Академії наук. У неділі і свята підпільно виконував священиче служіння[1].

Писав статті на релігійні й історичні теми, розповсюджував їх серед греко-католиків, підтримував зв'язки зі священиками і єпископами підпільної Церкви. У час відродження УГКЦ брав участь в походах за легалізацію УГКЦ, готував кандидатів до вступу в духовну семінарію. Видав кілька книжок з історії української Церкви. Брав участь у різноманітних наукових заходах, організованих Інститутом Історії Церкви Львівської Богословської Академії. За особливі заслуги перед Церквою 11 січня 1998 року був нагороджений папською медаллю Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою»[1].

Помер отець Семен Посіко 25 грудня 1999 року. Прощалися з отцем парафіяни церков св. Онуфрія та св. Андрія у Львові, інтелігенція Львівщини, педагоги, вчені, студенти та викладачі Львівських вищих навчальних закладів. Похований на цвинтарі в м. Дубляни поблизу Львова.

В 1995 року священик Семен Посіко писав у замітці «Релігія Тараса Шевченка»: «У нашому народі панує загальна думка, що Тарас Шевченко православний. Олександр Кониський, що був дійсно православний, у „Біографії Тараса Григоровича Шевченка-Грушівського“, виданій 1914 року до сторіччя від дня народження Кобзаря, пише: „В обидвох селах, Кирилівці і Моринцях, були церкви греко-католицького віросповідання, і в обидвох — святого Івана Богослова“».

Думку про те, що Хмельницькі вийшли з Хмельника у Перемишльській землі, відстоює священик Семен Посіко у нарисі на сторінках часопису «Наше слово», що виходить українською мовою у Варшаві.

• «Релігія Тараса Шевченка» // Місіонар Пресвятого Ісусового Серця, № 5 за травень 1995.
• «Почитування Святого Йосифа Обручника» // Календар Світла. — Торонто: Видавництво ОО. Василіян, 1999.

• Богун Дам'ян. Відійшов по вічну нагороду о. Семен Посіко — лауреат вірності Богові і Церкві // Місіонар, № 4 за квітень 1999. — С. 127.
• Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — 1008 с. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)

• священик Семен Посіко
• священик Семен Посіко